Завдяки модернізації рівень бойових можливостей літаків збільшиться в середньому на 45%
2016-й оголошений роком Повітряних Сил. Тобто стоїть завдання, щоб цей вид українського війська поточного року здійснив прорив у своєму розвитку, що сприятиме нарощенню бойового потенціалу й в майбутньому. Вперше за часів незалежності для потреб вартових неба передбачено рекордну суму — майже 3,5 мільярда гривень.
Про завдання та реалізацію окреслених роком Повітряних Сил планів розповів командувач Повітряних Сил Збройних Сил України генерал-лейтенант Сергій Дроздов
— Сергію Семеновичу, які завдання на 2016 рік щодо технічного відновлення авіапарку?
— За наявного фінансування на кінець року з авіаремонтних заводів ДК «Укроборонпром» очікуємо отримати близько 60 літальних апаратів. Деякі з них уже «встали до строю» та успішно експлуатуються в авіаційних бригадах.
— Це буде відремонтована і модернізована авіатехніка?
— Це літаки МіГ-29 після виконання першого ремонту, літаки Су-24М після середнього ремонту та вертольоти Мі-2 після капітального ремонту. Крім літальних апаратів, бригадам тактичної авіації підприємства ДК «Укроборонпром» передали близько 20-ти відремонтованих авіаційних двигунів. Найближчим часом очікуємо отримати й модернізовані літальні апарати. Авіаційна техніка в нас не нова, але шляхом модернізації коефіцієнт її бойового потенціалу відносно базових зразків можна підвищити на 30–66%, тобто рівень бойових можливостей літальних апаратів може бути збільшений у середньому на 45%. Ми передбачаємо, що в літаках типу МіГ-29, Су-27, Су-25 та Л-39 модернізації будуть піддані авіоніка, прицільно-навігаційні комплекси, озброєння. А це, відповідно, підвищить рівень виконання навігаційних завдань, збільшить точність застосування озброєння, дозволить використовувати новітні авіаційні засоби ураження.
— А які перспективи оновлення авіапарку Повітряних Сил?
— Вже сьогодні конструкторським бюро Антонова для потреб військової авіації Повітряних Сил розробляються конструкції санітарного літака, командно-штабного літака, літака патрульного та літака дальнього радіолокаційного спостереження. Однак слід розуміти, що це справа не одного дня і навіть року. Найголовніше, що цей процес запущено.
— А як буде із технікою та озброєнням зенітних ракетних військ Повітряних Сил?
— У межах року Повітряних Сил ми плануємо отримати з державних підприємств близько 10 відремонтованих зенітних ракетних комплексів із продовженням їхнього ресурсу. Це ЗРК типу С-300 різних модифікацій та ЗРК «Бук М1». Зауважу, що все зенітне ракетне озброєння є продукцією ОПК ще Радянського Союзу й належить до розробок 70-х — початку 80-х років минулого століття. Тому сьогодні державні підприємства спільно з науково-дослідними колективами досліджують варіанти заміни його складових аналогами вітчизняного виробництва на новій елементній базі. Крім того, ведуться активні дослідно-конструкторські роботи з розробки вітчизняного зенітного ракетного комплексу середньої дальності.
А загалом позитивні зрушення в цьому питанні є й у радіотехнічних військах, військах зв’язку, розвідці, безпілотній авіації. У рік Повітряних Сил все робиться для того, щоб наймогутніший за своїм потенціалом, вогневою потужністю і дальністю бойового застосування вид українського війська став тією силою, яка у взаємодії з Сухопутними військами, Військово-Морськими Силами, підрозділами Високомобільних десантних військ не лише забезпечить стримування будь-яких агресивних амбіцій ворога, а й буде спроможною завдати адекватного удару у відповідь.
— Проведені нещодавно у Збройних Силах України масштабні комплексні командно-штабні навчання «Літня гроза-2016» та «Південний вітер-2016» є своєрідною перевіркою готовності українського війська дати відсіч ворогу. Як відпрацювали підрозділи Повітряних Сил у складі міжвидових угруповань військ?
— Нині підрозділи Повітряних Сил у взаємодії з іншими видами Збройних Сил України продовжують виконувати завдання зі стримування збройної агресії противника. Для оперативного використання сил і засобів здійснено передислокацію авіації. У нових районах бойового призначення завдання з прикриття важливих об’єктів держави, угруповань своїх військ від ударів із засобів повітряного нападу та ураження противника виконують підрозділи зенітних ракетних і радіотехнічних військ Повітряних Сил.
Водночас у місцях постійної дислокації частин виду тривають інтенсивні заходи з бойової підготовки. Ці масштабні комплексні командно-штабні навчання дійсно стали своєрідною перевіркою бойового вишколу, і не лише воїнів-авіаторів. До навчань залучався визначений склад частин та підрозділів усіх родів військ виду, які діяли у складі міжвидових угруповань. Основний лейтмотив навчань — готовність діяти в будь-яких умовах, за будь-яких змін обстановки, щоб дати адекватну відповідь ворогу. А змодельовані ситуації та раптові ввідні під час їхнього проведення — це реальні виклики, які можуть мати місце в разі загострення ситуації на Сході країни.
Екіпажі авіаційних частин Повітряних Сил, зокрема, здійснюючи практичне застосування авіаційних засобів ураження по наземних та повітряних цілях, відпрацьовували проведення винищувального авіаційного прикриття та підтримки з повітря дій наземних угруповань військ. З оперативних аеродромів були підняті екіпажі транспортної авіації з бойовою технікою та підрозділами Високомобільних десантних військ. У заданих районах було здійснено десантування. Усі польотні завдання виконувалися в умовах швидкоплинної зміни обстановки, при цьому враховувалися можливі ризики, які мали місце під час виконання бойових завдань льотними екіпажами в ході проведення антитерористичної операції. Маю на увазі протидію ППО противника. На окремих напрямах бойова авіація виду працювала у взаємодії з армійською авіацією Сухопутних військ, забезпечуючи практичні дії підрозділів наземних військ оперативно-тактичних угруповань.
Паралельно підрозділи зенітних ракетних та радіотехнічних військ, вийшовши у нові позиційні райони, у взаємодії з підрозділами протиповітряної оборони Сухопутних військ виконували завдання з протиповітряної оборони повітряних рубежів та стратегічних об’єктів держави. В межах навчань апробовано нову методику управління системою нарощування зенітно-ракетного прикриття за різних умов ведення бойових дій, що своєю чергою дозволило чітко та ефективно розподілити засоби ППО. Під час практичних фаз комплексних командно-штабних навчань підрозділи зенітних ракетних військ виконали практичні завдання зі знищення ймовірного повітряного противника. Усі контрольні цілі були умовно знищені.
Одночасно з вишколом підрозділів перевірялася організація взаємодії органів військового управління різних рівнів міжвидових угруповань Збройних Сил України.
— Які корективи внесені в бойову підготовку з урахуванням досвіду АТО?
— Наприклад, у підготовці льотних екіпажів основний акцент при застосуванні досвіду АТО робиться на виконанні ними польотних завдань на гранично малих висотах, здійсненні пусків некерованими реактивними снарядами по наземних цілях із простих та складних видів маневру. Звичайно, до цього льотчик має пройти вишкіл виконання завдань на великих та середніх висотах, опанувати простий пілотаж (віражі, пікірування, гірку, спіраль), а згодом і складний пілотаж (глибокі віражі, бойові розвороти, петлю Нестерова, перевороти, бочки). Тобто це доволі тривалий і складний процес. На сьогодні, якщо говорити мовою цифр, кількість підготовлених екіпажів бригад тактичної авіації Повітряних Сил проти 2013 року зросла майже на 40 відсотків. А 30 відсотків льотного складу мають досвід виконання бойових завдань у зоні проведення антитерористичної операції.
Підрозділи зенітних ракетних і радіотехнічних військ повсякчас відшліфовують свої знання та вміння у нових позиційних районах. Щоправда, через відсутність полігона підрозділи зенітних ракетних військ позбавлені можливості виконувати бойові стрільби. Втім, маю надію, що найближчим часом це зміниться. Ми вивчаємо можливості щодо використання полігона ВПС Збройних сил Республіки Болгарія.
— Цього року ви особисто перевіряли вишкіл випускників Харківського національного університету Повітряних Сил під час складання ними іспиту з льотної підготовки. Тож які ваші враження?
— Дійсно, я мав змогу особисто оцінити рівень льотної майстерності наших цьогорічних випускників. Точніше — проекзаменувати двох випускників безпосередньо під час виконання ними польотного завдання на літаку МіГ-29УБ. Відгуки лише схвальні. Утім це цілком закономірно. Адже змінено систему підготовки курсантів-авіаторів. Цього року вперше за історію військової авіації України випускники льотного факультету Харківського національного університету ще під час навчання освоїли бойові літаки типу МіГ-29 та Су-25, вертольоти типу Мі-24 і Мі-8. Вони набули навичок із ведення повітряного бою з ударними літаками, проведення атак наземних цілей із простих видів маневру, підготовлені до виконання низки завдань у складних метеорологічних умовах. Тобто оновлена система підготовки курсантів у кінцевому результаті дозволяє комплектувати бойові частини вже підготовленим льотним складом.
— Що побажаєте особовому складу напередодні професійного свята?
— Передусім — мирного неба, успіхів у нелегкій ратній службі, міцного здоров’я та непохитної віри в щасливе майбутнє України.
Розмову вів Сергій ФУРДИК
