Героям слава...
Всі шукають собі доброго і багатого рабовласника... Тиснуться до ноги і скавчать радісно, якщо не б"є. "Герої" в межах дозволеного господарем. Тільки й свідомих, котрі на добровольцями фронті, в волонтерах і т.д.
А жевріє лише для тих, хто власними руками вирубує собі двері крізь ватну стіну свідомості.
Ладно, то все лірика. Взяв і підрахував, що якщо з 20 000 000 працездатних набереться 5% свідомих, це буде 1 000 000 свідомих людей. 1% від свідомих - це вже 10 000 людей. Якщо кожен з цих 10 000 буде виділяти 5 годин на тиждень на загальну ідею (щодня 1 година до чи після роботи), то в тиждень буде 50 000, а за рік - 12 500 000 людино-годин, якщо рахувати, що в році є 250 робочих днів. 12 500 000 людино-годин - це 6 250 років праці однієї людини при стандартному 40-годинному робочому тижні. Питання лише в мотивації та координації усіх цих людей.
За over 20 років "незалежності" наші совкові повадирі успішно пустили собі на користь працю понад 20 000 000 людей або понад 800 000 000 000 людино-годин. При нормальному керівництві навіть при невеличкій корупції з таким ресурсом Україна цілком могла б конкурувати з Дойчляндією. Однак чудо самостійно не сталось. Лише півтора роки тому, дякуючи чарівному пендалю хуйла, люди трохи заворушились. Однак за пів-року, судячи по спаду пожертв на війну, люди звикли, адаптувались, знову розслабились і зневірились. Втомились без ідеї в інформаційному вакуумі (бо правду не говорять під час війни).
...Станом на 2004 рік в нашому законодавстві було понад 140 000 різних законодавчих актів, з яких базових законів - 3000. А реально будь-яка прокуратура могла контролювати лише близько 300 базових законодавчих актів, тобто 90% регламентованих фактів нашого буття просто фізично неможливо проконтролювати. Це означає, що 90% прийнятих "законів" неможливо проконтролювати без пропорційного збільшення контролюючих органів. Як воно в 2015 році з цим усім - не знаю, але думаю, що так само. У будь-якому випадку, це є індикатор того, що насправді 90% законодавства - непотрібне для суспільства, а депутати - на 90% дармоїди і корупціонери. І нічого страшного не сталось, при невиконанні 90% законодавства України. Шо воно є, шо його нема - пофіг. І тому - нафіг.
Врешті решт плід приносить праця в рамках певної поведінки.
А макулатура є лише сировиною для чогось іншого. І депутатів належить використовувати за іншим призначенням. Але то інша лірика...
За таких обставин найкращим виходом буде будівництво нової держави паралельно старій.
Тобто: нове життя, нові закони, нове суспільство.
Ніхто крім нас! Потрібні гелікоптери, літаки і все таке - разом з новим законодавством під це і з новими сертифікаторами та апаратом насилля. І ці нові люди просто мусять мати трохи і влади, і насилля у власних руках - інакше так воно й буде продовжуватись далі, ватна вата, котра почувається комфортно в наших містах. Це саме та автономна анархія, про яку йдеться у моєму підписі (ан-архія - без-старійшин) - настройки української людини трошки підкручуються в сторону ділових кавказських хлопців. Поліція має бути набрана саме такими автономними людьми і з посеред-них, найнята для виконання специфічної роботи. Не чекати поки ХТОСЬ щось зробить для нас. Хтось зробить - для себе, нашими руками і за наш рахунок, як і зараз робиться.
А поки що все відбувається мимо нас, починаючи від розробки законодавства, і закінчуючи оцими атестаціями та бюджетами, толку з яких мало, бо набрали знову ж з немотивованої бездумної маси. І ще ми тут страждаємо без грошей на гелікоптери та навчання з експлуатацією.
Так що пропоную не розслаблятись і таки творити свої партизанські шедеври і об"єднуватись. "Партизани" мають бути узаконені і трохи "причесані", щоби не повбивались самі та не повбивали інших. А це можливо лише у випадку реалізації гасла "партизани усіх країн, об"єднуймось".
Об"єднуватись,як я розумію, слід навколо ідей. Без будь-яких формальних реєстрацій, лише працею в єдиних ідеях. Так можна уникнути узурпації як всередині, так і зовні - результат такого життя є, а за сраку взяти немає кого, бо ж організатора немає в принципі.