Подумать...

[preacher]

Сильно написано.
Ну і на фоні цього:
Украина продолжит выборочное участие в СНГ.
Сергей Лебедев отметил, что присутствие Украины в СНГ сохраняется, и в подтверждение этому привел присутствие представителя Украины на экономическом совете СНГ в Москве. МИД Украины подтвердил выборочное участие страны в Содружестве Независимых Государств (СНГ). Как передает РБК-Украина, об этом заявил глава исполкома СНГ Сергей Лебедев.
По словам Лебедева, исполком СНГ 10 дней назад направил официальный запрос в МИД Украины, и получен ответ о том, что Украина продолжает участие в СНГ, "но выборочно, там, где она считает полезным".
Джерело:http://news.meta.ua/cluster:45004585-Ukraina-prodolzhit-vyborochnoe-uchastie-v-SNG/
-
Якось воно не камільфо залишатись в союзі з державами, де одна держава тимчасово окупувала частину іншої і вбила тисячі її громодян.
Навіть якщо це з економічних або політичних міркувань - все одно не камільфо.

[serge]

Интересное партнерство и "семейный уровень отношений". )))

 http://www.oilru.com/news/479329/

[serge]

С пожарными машинами в Буряти происходит что-то странное. Совпадение?! Не думаю...

<a href="http://www.youtube.com/v/pcxUKLRhAlI&amp;ap=%2526fmt%3D18&amp;rel=0" target="_blank">http://www.youtube.com/v/pcxUKLRhAlI&amp;ap=%2526fmt%3D18&amp;rel=0</a>

[DAMIR]

https://youtu.be/ISXJ2gI1ALc

Як зробити, щоб в повідомленні відео було як в попередньому, а не ссилкою?

[Toris]

https://youtu.be/ISXJ2gI1ALc

Як зробити, щоб в повідомленні відео було як в попередньому, а не ссилкою?

Взяти адресу зі стрічки браузера (https://www.youtube.com/watch?v=ISXJ2gI1ALc&feature=youtu.be), потім в "https" витерти "s", щоби стало "http".

<a href="http://www.youtube.com/v/ISXJ2gI1ALc&amp;ap=%2526fmt%3D18&amp;rel=0" target="_blank">http://www.youtube.com/v/ISXJ2gI1ALc&amp;ap=%2526fmt%3D18&amp;rel=0</a>

[DAMIR]

Дякую!

[serge]

"Братишка" красиво умолчал в своей речи о Крыме. А ведь за Севастополь придется-таки ответить...

[Toris]

"Братишка" красиво умолчал в своей речи о Крыме. А ведь за Севастополь придется-таки ответить...

У них там "крымнаш" головного мозга... Оцениваю по большинству моих знакомых, которые признают агрессию Кремля и присутствие РФных войск в Донбассе, но в то же время в захвате Крыма не видят ничего плохого ("Там же наши! И они сами захотели! Почему Украина не воевала?")...

Считаю, что, чисто для восстановления справедливости и приведения русни в чувства, следует либо вернуть Крым в Украину, либо аннексировать ростовские, воронежские и ещё какие-то земли, как было до 1954 года - на выбор наших нынешних "стратегических партнёров".

И украинизировать всех (в полном смысле), кто моложе 40. Кто не украинизируется - никаких политических перспектив, никаких гос.должностей, никаких переспектив в частном бизнесе. Только рабочая масса в истинно советских традициях. Устроить им обратный ход маятника истории, дерусификацию - вплоть до высылки из страны.

[Днепр]

Считаю, что, чисто для восстановления справедливости и приведения русни в чувства, следует либо вернуть Крым в Украину, либо аннексировать ростовские, воронежские и ещё какие-то земли, как было до 1954 года - на выбор наших нынешних "стратегических партнёров".
----------------------------------------------
Toris

В 1954 году Украина взамен Крыма не отдавала России никаких территорий. Все обмены происходили раньше, а ряд украинских этнических земель изначально входил в состав РСФСР.

В российско-украинских дискуссиях об исторических правах на Крым, украинская сторона часто прибегает к аргументу, якобы полуостров был передан не «просто так», а в обмен на определенные территории УССР. В частности, утверждается, что это были «равные по площади» территории Северной Слобожанщины, Таганрожья, или даже Кубани и Ставрополья.

На самом деле, никакого обмена между республиками в 1954 году не было. Украинская ССР получила Крымскую область, но взамен никаких территорий Российской СФСР не передавала. За исключением Крыма, украинско-российская советская административная граница окончательно сформировалась в 1928 году. То есть, последний обмен территориями между УССР и РСФСР состоялся за 26 лет до передачи Крыма

Так называемые «территории, отданные в обмен на Крым», о которых часто ошибочно вспоминают украинские комментаторы, можно условно разделить на две категории.

Во-первых, это территории, которые реально принадлежали советской Украине, но были переданы России еще в 1919-1928 годах: Белгородщина, Стародубщина (северные уезды Черниговской губернии), Таганрожье, Восточный Донбасс. Подробнее об обменах территориями в этот период смотри Таблицу изменений границ советской Украины с РСФСР до 1939 г.

Во-вторых, это украинские этнические ареалы в пределах РСФСР, которые никогда не входили в состав советской Украины: Кубань, Ставрополье, большая часть Северной Слобожанщины и тому подобное. Поскольку эти территории не входили в состав УССР, то Украина не могла их «передавать» или «обменивать».

Передавать или обменивать их не могла, но в течение 1920-х годов украинское советское руководство последовательно, хотя и безуспешно, настаивало на включение в УССР некоторых территорий с украинским этническим большинством.

В свое время именно этнографический критерий был положен за основу формирования УНР, а затем и УССР. При рассмотрении вопроса о границе в 1924 году, российско-украинская комиссия согласилась с тем, чтобы в основу своих решений положить «национально-этнографический момент, скорректированный в отдельных случаях по признаку экономического тяготения там, где последний ярко выражен, и к признаку выпрямления административных границ в отношении мельчайших административных единиц /район, волость, населенный пункт /».


Украинское население европейской части РСФСР по переписи 1926 г. (Из Атласа Українці. Східна діаспора. – К., МАПА, 1993.)

Хотя этнографический критерий в своей резолюции от 24 декабря 1924 г. поддержал даже Коминтерн, Кремль фактически проигнорировал его: решением Президиума ЦИК СССР от 16 октября 1925 г. Украина передала России Восточный Донбасс и Таганрожье, но взамен получила лишь незначительные территории, вместо ожидаемой Северной Слобожанщины (части Курской и Воронежской губерний). Тогда и позже союзный центр отклонил все ходатайства о передаче УССР украинских этнических территорий.

Зато под влиянием этих ходатайств и вследствие непосредственного давления украинской стороны, в населенных преимущественно украинцами местностях РСФСР улучшилось официальное отношение к национально-культурным потребностям украинцев. В ряде регионов начала реально воплощаться инициированная ХII съездом РКП(б) политика «коренизации», которая по отношению к украинцам приобрела вид «украинизации».

Конец такому содействию положили постановления ЦК ВКП(б) и СНК СССР от 14 и 15 декабря 1932 г., согласно которым «украинизация» вне УССР объявлялась «петлюровской» и немедленно сворачивалась.

[Toris]

В 1954 году Украина взамен Крыма не отдавала России никаких территорий. Все обмены происходили раньше, а ряд украинских этнических земель изначально входил в состав РСФСР.

Во-первых, это территории, которые реально принадлежали советской Украине, но были переданы России еще в 1919-1928 годах: Белгородщина, Стародубщина (северные уезды Черниговской губернии), Таганрожье, Восточный Донбасс. Подробнее об обменах территориями в этот период смотри Таблицу изменений границ советской Украины с РСФСР до 1939 г.

Во-вторых, это украинские этнические ареалы в пределах РСФСР, которые никогда не входили в состав советской Украины: Кубань, Ставрополье, большая часть Северной Слобожанщины и тому подобное. Поскольку эти территории не входили в состав УССР, то Украина не могла их «передавать» или «обменивать».
<...>
Передавать или обменивать их не могла, но в течение 1920-х годов украинское советское руководство последовательно, хотя и безуспешно, настаивало на включение в УССР некоторых территорий с украинским этническим большинством.
<...>
Хотя этнографический критерий в своей резолюции от 24 декабря 1924 г. поддержал даже Коминтерн, Кремль фактически проигнорировал его: решением Президиума ЦИК СССР от 16 октября 1925 г. Украина передала России Восточный Донбасс и Таганрожье, но взамен получила лишь незначительные территории, вместо ожидаемой Северной Слобожанщины (части Курской и Воронежской губерний). Тогда и позже союзный центр отклонил все ходатайства о передаче УССР украинских этнических территорий.
<...>
Зато под влиянием этих ходатайств и вследствие непосредственного давления украинской стороны, в населенных преимущественно украинцами местностях РСФСР улучшилось официальное отношение к национально-культурным потребностям украинцев. В ряде регионов начала реально воплощаться инициированная ХII съездом РКП(б) политика «коренизации», которая по отношению к украинцам приобрела вид «украинизации».

Конец такому содействию положили постановления ЦК ВКП(б) и СНК СССР от 14 и 15 декабря 1932 г., согласно которым «украинизация» вне УССР объявлялась «петлюровской» и немедленно сворачивалась.

Днепр, Ви мене дивуєте. Це ж відверта сучасна деза.

По-перше, для Росії нічого не передавалось, оскільки вже тоді це була РСФСР. Росія зникла після 1917 року і немає її досі, поки діє фашистський режим "комуністів". Як воно "передавалось", далі у тексті ж написано. Комуняцька анексія відбулась.

Почитайте мемуари анархо-комуніста Нестора Махно, він застерігав, що чЛенін обдурить усіх. Так і вийшло.

По-друге, "ареал обитания" етнічних українців в Кубані і т.д. - це ж або переселення ще царями, або просто ті ж царі хапнули чуже. Тобто, хай мандують пропагандони далеко, Кубань або ділимо з кавказцями, або віддаємо кавказцям.

Вихід до моря для РФії має бути закритий, задля світового спокою. Тайга, ведмеді - має бути відповідність символу. Не місце звірям серед людей.

...Років з 4-5 тому, досліджуючи походження маршів сталінської епохи, я наткнувся на шикарну статтю про зародження нацизму гітлерівської епохи. Там було наведено цитати нацистських авторитетів в дусі, що дуже шкода, що комуністи не приєднались. Різниця між німецькими комуністами та фашистами полягала лише в поглядах на приватну власність. Все інше - не те, щоби схоже - воно повністю ідентичне: абсолютна диктатура партійної групки, тоталітарна ідеологія (незгодних силоміць переселяють або ж знищують), захоплення в рабство слабкі країни і т.д.

Тоді для мене це стало одкровенням. З тиждень ходив і роздумував. Потім згадав рашистський фільм про Цхінвал і запитав свого знайомого, який родом з Грузії і з кимось там спілкується. Товариш пояснив, що насправді РФія напала на Грузію, а не те, як нам тут показували про 08.08.2008. Мене це здивувало, оскільки виходить, що РФія нічим не відрізняється від США, як про них розказує сама ж РФія. Однак, оскільки це все відбувалось далеко, "десь там за морем", то я дав спокій цій темі. Остаточно проснувся я вже під час "кримнашу", а після "референдуму" протягом кількох тижнів потроху перебудував свою свідомість, знаходячи "блоки за замовчанням", які сприймали РФію як "друга, товариша і брата"...

Зараз розумію, що насправді нікому у світі ми не потрібні, хіба що як пішка у грі проти РФії. Немає насправді у нас ніяких союзників, є сторони, сприятливі для нас зараз. А ворог основний - кастроване рабське радянське мислення у головах кожного громадянина, навіть у нового покоління є ця біда. Пам"ятаєте, як на форумі чеченці панікували щодо кількості чеченської вати в Джохарі і безнаказаності Кафирова? Ото воно і є, рабський менталітет. Відважні і розумні драпанули за кращою долею, дурніші ж залишились. У нас все аналогічно. Однак боротись з цим варто, інакше не буде прогресу і знову зарохкаємо разом з руснею.

Найкоротший шлях до свободи бачу у викоріненні та заміні "цеглинок свідомості", котрі працюють "за замовчанням" за комуняцькими програмами, правильними "цеглинками" з об"єктивними поглядами. Активні носії комуняцьких ідей мають або відмовитись від ідей, або ж ідеї мають бути знищені разом з носіями - знищені саме через агресивну позицію до незгідних з диктатурою тварин.

[Днепр]

Распределение главнейших народностей Европейской России (по родному языку) по данным переписи 1897 г.



Загальний перепис 28 січня 1897 року був першим та єдиним в історії Російської імперії. Хоча питання про національність не ставилося, перепис фіксував розподіл населення за ознакою рідної мови. Важливо, що незважаючи на офіційну концепцію «триєдиного російського народу» (який нібито складався з «великоросів», «малоросів і «білорусів»), перепис враховував окремо носіїв російської (великоруської) та української (малоросійської) мов. Результати перепису продемонстрували, що носії української мови становлять більшість населення дев’яти губерній імперії. Ці губернії розглядалися як базові для створення автономії представниками українського національного руху на межі ХІХ та ХХ століть (дивись: “Адміністративно-територіальний поділ українських земель в Російській імперії на 1914 рік”, “Українське питання (1914)“, “Грушевський. Якої автономії і федерації хоче Україна”, “Український національний конгрес-з’їзд 6-8 квітня 1917″, III Універсал Центральної Ради).

Суперечка про національний характер українського Південного Сходу виникла влітку 1917 року, коли Тимчасовий Уряд Керенського вирішив обмежити територію автономної України, керовану Центральною Радою, п’ятьма губерніями. Були вилучені Харківська, Катеринославська, Херсонська і Таврійська губернії. Саме вони фігурують у наведеній нижче таблиці як «Південний Схід». У підрахунках населення 9 українських (і зокрема 4 південно-східних) губерній ми не враховуємо жителів Криму, який належить до Таврійської губернії.

Повіти та градоначальства Таврійської губернії

Таврійська губернія Російської імперії складалася з 8 повітів і 2 градоначальств. Три повіти (Дніпровський, Мелітопольський і Бердянський) належали до материкової частини, а решта – до Криму. Згідно даних перепису 1897 року, українці становили абсолютну більшість в материковій частині та відносну більшість в цілому по губернії. При цьому в півострівний частини Таврійської губернії українці становили меншість. У зв’язку з таким станом справ, кримська проблема зазвичай розглядалася окремо від південно-східної. Ще в 1917 році лідери національного руху претендували на включення в українську автономію тільки материкової частини Таврійської губернії, хоча пізніше не лишали без уваги і Крим. В наших таблицях дані про сумарне населення Південного Сходу всюди розраховані без Криму.

Тут с таблицами, интересно:)

http://likbez.org.ua/uk/census-of-the-russian-empire-in-1897-ukrainian-province.html

[Toris]

1. Днепр, кажуть, що у 90% кримських "великоросів" були українські прізвища. Чи правда це?

2. Якщо "русскіе вообще" називаються славянами і займають таку велику територію, то, боюсь, що поки що ми не зможемо включити їх до складу України, бо не витримаємо. Пропоную почати з Ростова. Тим більше, що там по селах співають українських пісень.

[Днепр]

 Toris, по поводу фамилий не готов:). Знаю точно, что Крым заселен в большом количестве бывшими военными, а среди них не адекватов и зомби большой %.
Лично мне Ростов и на фиг не нужен. Пусть живут себе спокойно и детей плодят, тем более, на сегодняшний день криминогенная обстановка там зашкаливает... (нам чужого не надо - нам бы своё унести).
 Скоро сами попросятся, в свете событий. Тем более песни наши они уже знают:)

[preacher]

Найкоротший шлях до свободи бачу у викоріненні та заміні "цеглинок свідомості", котрі працюють "за замовчанням" за комуняцькими програмами, правильними "цеглинками" з об"єктивними поглядами. Активні носії комуняцьких ідей мають або відмовитись від ідей, або ж ідеї мають бути знищені разом з носіями - знищені саме через агресивну позицію до незгідних з диктатурою тварин.

Граємось в "поганого" (ярого) націоналіста?
Цеж ще треба щоб українці це нормально сприймали, а щє щоб хтось українською піддакував.
Toris - то хто піддакувати буде?

[Toris]

Створив спеціальну тему для срача.

preacher, Вам сюди: http://www.ukraviaforum.com/index.php/topic,12521.msg133902.html#msg133902

[Тэги:]

Украинский авиационный форум > Курилка > Свободный полет > Тема: Подумать...