90 лет назад умер конструктор первого в Украине дирижабля Федор АндерсСегодня, 31 мая, годовщина смерти Федора Фердинандовича Андерса (1868-1926), украинского инженера-конструктора, конструктора первого в Украине дирижабля.
Федор Фердинандович АНДЕРС родился 2 июня 1868 года (21 мая по ст.ст.) в Киеве. Учился в реальном, потом в землемерном училищах.
В 1918 году закончил Киевский политехнический институт.
Дирижабль «Киев», который сконструировал Федор Андерс, перевёз около 200 пассажиров. Оболочка дирижабля имела 36,5 м в длину, 7 метров в диаметре, рабочий газ — водород, емкость оболочки — 1000 м³. Гондола была оснащена мотором «НАГ» мощностью 60 лошадиных сил.
29 августа 1912 года произошла катастрофа. Дирижабль стартовал из Киева в направлении Чернигова и за 12 верст от Остра сгорел. Причины загорания неизвестны. Допускается неисправность системы подачи топлива в двигатель.
Позднее инженер сконструировал другой дирижабль — «Киев-2», гондола которого имела форму лодки и могла держаться на воде в случае приводнения.
Похоронен Федор Андерс на Байковом кладбище.
В 1970 году на фасаде дома №50 по улице Богдана Хмельницкого, где жил пионер отечественного дирижаблестроения, инженер-конструктор Андерс Фёдор Фердинандович, была открыта мемориальная доска.
ДИРИЖАБЛЬ «КИЇВ»Сто років тому в Києві активно працювало Товариство повітроплавання, створене на базі авіагуртка при Політехнічному інституті. Під крилом Товариства здійснював польоти на моноплані власної конструкції Ігор Сікорський. На показові польоти, які б ми сьогодні назвали «авіашоу» запрошувалися відомі авіатори – Уточкін, Нестеров, Свєшников, Єфімов.
Товариство повітроплавання часто оголошувало про збір коштів для реалізації конкретних проектів. У січні 1911 р. Товариство влаштувало в міській бібліотеці благодійний аеробал з метою зібрати кошти на будівництво дирижабля «Київ». Автором проекту був конструктор-самоук Федір Андерс. Він виріс у сім’ї робітника київського заводу «Арсенал», закінчив училище землеупорядників. На початку століття захопився ідеями повітроплавання, і вивчав цю науку самотужки. Майже всі деталі дирижабля Андерс викреслив і зробив власноруч. Придбати треба було лише двигун, а також замовити пошиття оболонки із сотень квадратних метрів спеціальної тканини.
Необхідну суму було зібрано швидко, і уже восени кияни зацікавлено роздивлялися величезну сріблясту сигару, прив’язану на галявині в саду купецького зібрання поблизу Хрещатика.
Це був один із перших у Російській імперії дирижабль м’якої конструкції цивільного призначення. За кілька років до Андерса для російської армії почали будувати подібні машини, але за допомогою закордонних інженерів. Тому дирижабль «Київ», мабуть, став першим в Росії аеростатичним апаратом, створеним за проектом вітчизняного конструктора і на приватні кошти.
Його розміри були, як на той час, чималими. Довжина дирижабля сягала 36 метрів, діаметр – 7 метрів. Оболонка наповнювалася тисячею кубометрів водню. Під нею було закріплено пасажирську гондолу і двигун з авіаційним гвинтом.
Під час цієї публічної демонстрації охочі могли покататися на дирижаблі, сплативши 50 копійок. Учням і студентам надавалася знижка, і вони платили в касу лише 27 копійок. Протягом кількох днів щогодини у гондолі вмощувалося три пасажири, Андерс запускав двигун і піднімав свій апарат в повітря. Першого ж дня аеронавтами стали понад двадцять сміливців.
Протягом року Андерс злітав на своєму дирижаблі три-чотири рази на тиждень, повітряні екскурсії над Києвом і околицями здійснили понад дві сотні пасажирів.
Востаннє дирижабль «Київ» піднявся з бази на Печерському іподромі 12 серпня 1912 року, і вирушив до Остра, на Чернігівщину. Наступного дня під час запуску двигуна дирижабль загорівся і вмить був знищений полум’ям. На щастя, ніхто при цьому не постраждав.
Невдовзі Федір Андерс продемонстрував на засіданні Товариства повітроплавання модель нової своєї розробки – гідродирижабля «Київ-2». Цей апарат мав бути значно більшим за попередній: планувалося, що він перевозитиме 12 пасажирів. Але головним було те, що він проектувався як такий, що сідатиме на воду і за необхідності рухатиметься як корабель. На жаль, на реалізацію цього задуму в Андерса забракло коштів.
У 1921 – 1924 роках конструктор працював у Москві, де розробив проект дирижабля з гранчастою металевою оболонкою, здатного перевозити до 100 пасажирів. Але й ця його ідея залишилася нереалізованою, тож він повернувся до Києва. Це були часи НЕПу, і Андерс виступив засновником акціонерного товариства для будівництва керованих аеростатів. 31 травня 1926 року Федір Фердинандович Андерс раптово помер.