Українських авіаторів з Днем Незалежності!
Mike:
Свою думку про незалежність авіації, я вже трохи висловив. Але є інша сторона моїх відчуттів прагнень та самоідентіфікації. І я хвилююсь щоб був вірно зрозумілий.
Незалежність - що це є для сучасності та майбутнього України, або як я бачу це зараз.
Напевно немає такої людини, яка в певний час свого існування, не прагнула б до самостійності. Хіба потрібно нагадувати про те, що таке відчуття свободи від батьків, від умовностей, від традицій які не сприймав, від нав’язаних образів, від хворобливої прив’язаності. Є безліч речей від яких дехто хотів би відокремитись. Але хіба така річ система, яку будували поколіннями? Напевно я не знаю глобальної відповіді на це питання, бо воно дуже інтимне. Хтось схопившись за своє надбання, що духу намагався це не втратити, хтось навпаки віддав би все що мав, щоб отримати шанс розбудувати свою державу. Хтось не маючи ані трохи, але не усвідомлюючи це, був спантеличений, адже все що він знав про світлу ідею Іліча, було розтоптане та знищене.
Сьогодні, повертаючись в історію, я не можу пригадати більш сприятливих умов для розвитку власної країни. Майже все що потрібно в нас є, єдиного нема – громадської єдності по важливим державним питанням. Така єдність це, наприклад, коли люди бачать ТВ, та потайки думають: «А я таки згоден з ним, як же я можу його підтримати!?», або коли на площі збирається натовп, де кожен говорить «Ні я не згоден!». Тобто така соціальна позиція, і є тим об’єднуючим фактором, якого поки дещо не вистачає.
Багато людей, та ї тут на форумі, мабуть жалкують про втрачену могутність СРСР. Так і є, вона втрачена, але то була плата, яку мусили відати заради нового починання. Мабуть, то був дуже важкий тягар для багатьох, з боку економіки. А може ї ні. Але нажаль зараз ми не маємо повертатись, як то «блудний син». Бо тоді ми точно втратимо і те що мали, і то що маємо зараз, тоді це буде програш.
Пан Сергій тут якось висловив дуже іскрометну ідею про теперішній стан країни, ніби по ракову пухлину на останній стадії. Сказано сильно, але з боку східної філософії рак, це хвороба душі, це не співпадіння очкувань і дійсності. То може так воно і є? Може ми чогось чекаємо?
Я хочу висловити глибоку подяку тим, хто подолав внутрішній смуток, та намагається жити новим життям, вільним від жахливих спогадів з думкою про майбутнє України. А зараз я знаю, що такі люди вже є і вони серед нас.
Хочу побажати успіху всім нам в народженні душі України, щоб скористатися наданим нам шансом, єдності прагнень, бо без єдності буде хаос, та ясної свідомості, чистої від пропаганди масмедіа.
Mike:
Майже в той момент, коли закінчив свій пост, мені жінка раптово подарувала такий чудовий подарунок. Хіба не дивно?
Ветеран:
Можно много рассуждать и спорить особенно с теми ребятами, молодыми, которые не жили по сути в СССР. Им просто не известно, что такое социализм, его гарантии, пусть они кажуться и примитивными, НО, молодой специалист после ВУЗа, имел подъёмные, гаранитированное рабочее место, общагу, а женатым оплачивалось съёмное жильё! А главное что ТЫ был уверен в будущем, не боялся попасть в пропасть проблем и безвыходности, как сейчас. Вот вам и незалежность.
Понятно, что время идёт, всё меняется и не всегда в лучшую сторону. Вот потому многим это событие и не является праздником, а так событие в истории нашей жизни.
Andreas:
Цитата: Ветеран от 24.08.2011, 17:15:10 pm
Можно много рассуждать и спорить особенно с теми ребятами, молодыми, которые не жили по сути в СССР. Им просто не известно, что такое социализм, его гарантии, пусть они кажуться и примитивными, НО, молодой специалист после ВУЗа, имел подъёмные, гаранитированное рабочее место, общагу, а женатым оплачивалось съёмное жильё! А главное что ТЫ был уверен в будущем, не боялся попасть в пропасть проблем и безвыходности, как сейчас. Вот вам и незалежность.
Ммм. Вы судите по себе, но пытаетесь приписать все молодежи.
А у них таких проблем нет.
Мой сын таких проблем не испытывает. Как и дети друзей.
Лодыри - да, конечно, некоторые испытывают. Но их не жалко.
Про то, что было абсолютно недоступно большинству населения, вы не пишите - начиная от поездок по всему миру, автомобилей, и заканчивая, извините уж, частной авиацией.
Да, аэроклубы были... а много куда полететь можно было на ДОСААФовских Яках?
Ветеран:
У кого таких проблем нет?! Безработица, не уверенность в будущем, недоступность жилья..это у кого таких проблем нет? Да у некоторых нет, а это 1% от всей молодёжи. Очень сомневаюсь, что вся молодёж, которая не может купить квартиру лодыри. Вот тебе и Ммм!
Не думаю, что важнее иметь авто и не иметь гарантии работы, нет гарантии финансовой системы, медицины..вообще нет никаких государственных гарантий, дак что важнее?!
И не важно куда летать, тысячи летали, прыгали с парашютом, парили....БЕСПЛАТНО!
Навигация