Кстати, на прошлой неделе мною были разосланы письма к 15 депутатам, которым я предложил внести с голоса в зале (Регламент ВР такое позволяет) существенные поправки в текст ВК, которые хоть как-то поправят некоторые правовые нелепости, которые ждут нас вместе с принятием такого законопроекта. По вопросу штрафов в этих письмах было следующеее:
«Загальні зауваження до розділу ХVІІ „Відповідальність за порушення законодавства в галузі цивільної авіації”
I. Не вдаючись до конкретних зауважень щодо юридичної якості тексту, запропонованого розробниками цього розділу, слід відмітити, що і Головне науково-експертне управління (до речі, у своїх висновках до обох проектів Повітряного кодексу, які Верховна Рада вже розглядала), і Головне юридичне управління у своїх рекомендаціях до обох читань дали негативну оцінку цьому розділу – і настійно пропонують врахувати їх зауваження до остаточного прийняття законопроекту.
Воно й справді незрозуміло, чому за чинним Кодексом про адміністративні правопорушення, скажімо, пошкодження залізничної колії та інших колійних об'єктів, споруд і пристроїв сигналізації та зв'язку тягне за собою накладення штрафу від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (стаття 109), а цей Повітряний кодекс пропонує за пошкодження аеродромного устаткування, аеродромних знаків, повітряних суден та їх устаткування накладати штраф розміром від п’ятдесяти до чотирьохсот (!) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. З яких міркувань так різняться вилки стягнень за однаково небезпечні правопорушення? Що до чого треба підтягувати?
II. Цей розділ справді потребує серйозного доопрацювання. На це вказано і у висновках Головного експертного управління до всіх законопроектів нової редакції Повітряного кодексу (а ми розглядаємо вже третій варіант – і всі вони схожі, і автори ті ж, хоча ініціатори міняються), і Головне юридичне управління у своїх рекомендаціях до обох читань.
Питання прав громадян на авіаційну діяльність та рівне право суб’єктів авіаційної діяльності користуватися повітряним простором, про що було сказано раніше, стосується і розділу відповідальності за правопорушення у сфері цивільної авіації. Зважаючи на основні засади щодо мети адміністративного стягнення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, за якими „адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення” (стаття 23), на жаль, розділ ХVІІ законопроекту зосередився виключно на каральній складовій такого виховання – стягнення штрафів. І штрафів незвично високих для чинної системи стягнень навіть у порівняльні зі штрафами за скоєні злочини за Кримінальним кодексом. Це при тому, що Кодекс про адміністративні правопорушення передбачає, крім штрафних санкцій, ще сім видів адміністративних стягнень, зокрема такий виховний спосіб як попередження.
Поправка 32) – до поправки 373, сторінка 166 Таблиці поправок –
Розділ XVII слід доопрацювати.
Обґрунтування поправки:
1) із галузевих Кодексів України тільки Митний кодекс за своєю специфікою крім звичайних загальних положень щодо відповідальності за митні порушення має ще й норми розміру штрафів, що накладаються на правопорушників, тому включення таких конкретних норм до Повітряного кодексу є нетрадиційним а, отже, неприйнятним;
2) у тексті законопроекту зовсім не згадано, що відповідальність може бути і кримінальною (наприклад, за угон повітряного судна, хоча чинний Повітряний кодекс передбачив такий злочин окремою статтею);
3) непродуманою виглядає новела застосування стягнень виключно до юридичних осіб. Яке відношення до правопорушення має юридична особа, якщо, скажімо, за стан повітряного судна, його документацію, підготовку до польоту та за рішення про його виліт відповідає персонально командир повітряного судна? Яке відношення до порушення правил безпеки під час заправлення, завантаження, буксирування та обслуговування повітряного судна має юридична особа, якщо за ці функції безпосередньо відповідають конкретні працівники аеродрому?
За які правопорушення має відповідати юридична особа (експлуатант повітряного судна), а за які безпосередньо командир літака, а в яких випадках установлюється вина фізичної особи, яка є суб’єктом авіаційної діяльності чи як приватна особа або яка не має до авіації ніякого відношення?
4) якість викладення положень розділу далека від досконалості:
у тому ж таки Митному кодексі питання відповідальності розглядаються чіткою системою у 88-ми статтях, починаючи від визначення поняття порушення митних правил, кінчаючи оскарженням постанов у справах про порушення митних правил та примусовим виконанням постанови щодо накладання штрафу. Найсуворіше покарання митників – штраф у тисячу неоподаткованих мінімумів доходів громадян;
цей законопроект пропонує 5 непереконливих у правовому сенсі статей із гучним та не зовсім продуманим переліком 53-х правопорушень юридичних осіб і максимальним штрафом для них у вісім тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян;
4) непродуманою є система стягнень, вірніше, повна її відсутність: законопроект пропонує один їх вид – штраф – із 8-ми передбачених Кодексом про адміністративні правопорушення;
5) подвійне і неузгоджене застосування розміру штрафів у законопроекті та у чинних Кримінальному кодексі та Кодексі України про адміністративні правопорушення без внесення до них відповідних змін:
наприклад, вліт в Україну або виліт з України без відповідного дозволу, а також недодержання зазначених у дозволі маршрутів, місць посадки, повітряних трас, коридорів або ешелонів, що за статтею 334 Кримінального кодексу України передбачає штраф для порушника від двохсот до тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, є водночас порушенням правил та порядку використання повітряного простору України, яке за пунктом 1 частини першої статті 126 законопроекту карається штрафом у розмірі від п’яти тисяч до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; або
виконання польотів з порушенням нормативно-правових актів, які регулюють діяльність авіації, у запропонованих змінах до статті 111 Кодексу про адміністративні правопорушення має тягнути за собою накладення штрафу від шістдесяти до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а виконання польотів на повітряному судні з порушенням строків проведення технічного обслуговування повітряного судна (що якраз і є тим самим порушенням правил польотів) карається за новим Повітряним кодексом штрафом від п’яти тисяч до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Де логіка?
6) неадекватний підхід до розміру штрафів.
Йдеться про диференційований підхід до покарання за правопорушення у сфері цивільної авіації, як це робиться в Кодексі торговельного мореплавства України, де межі відповідальності встановлені залежно від місткості судна. І це правильно: не можна однаково трактувати вину за правопорушення для експлуатанта потужного пасажирського авіалайнера і надлегкого одномоторного літака чи й просто планера;
фінансові махінації з наданням державі значних збитків або фінансування тероризму за Кримінальним кодексом України караються штрафом від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів, а наш законопроект пропонує стягнення штрафу від п’яти до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі, скажімо, експлуатації повітряного судна з порушенням строку дії документів, що дають право виконувати польоти;
7) чимало порушень, зазначених законопроектом, носять узагальнений і неточний зміст. Наприклад, значний штраф для юридичних осіб передбачається у разі порушення ними правил та порядку використання повітряного простору України. Трактування такого порушення цілком залежить від фантазії того, хто складатиме протокол, оскільки перелік норм Правил та Положення про використання повітряного простору надзвичайно широкий – від дрібних, на кшталт невідповідності розмірів номерних знаків повітряного судна, до справді дуже значних – порушення порядку перетину просторового державного кордону;
ряд правопорушень не мають прямого відношення до безпеки авіації, тому незрозумілою є правова підстава їх застосування в Повітряному кодексі. Наприклад, порушення вимог уповноваженого авіаційного органу щодо узгодження кандидатур керівного складу експлуатанта. На якій підставі державний орган втручається у статутну діяльність юридичної особи щодо обрання нею своїх керівних органів?
9) безпідставним є поєднання у законопроекті правопорушень, що мають відношення до безпеки авіації, та порушень, пов’язаних з господарською діяльністю. Очевидно, здійснення повітряних перевезень без ліцензії на таку діяльність має відношення до порушення законодавства про господарську діяльність в авіаційній галузі;
10) незрозумілим бачиться підхід до взаємин між уповноваженим органом з питань цивільної авіації та виробником авіаційної техніки. З яких міркувань технологічний процес льотних випробовувань має відбуватися під наглядом чиновників Державіаслужби? Справа в експериментальній авіації, взагалі-то, виробнича. Хіба не досить обмежитись відповідальністю виробника за безпеку авіації під час таких випробувань (абзац восьмий) і штрафувати лише у випадку виникнення явної загрози безпеці авіації? Виявляється, виробнику необхідно узгоджувати і саму програму льотних випробувань, і її виконання з уповноваженим органом з питань цивільної авіації. А як, до речі, бути, якщо це випробовування нового військового літака чи авіаційного двигуна за державним замовленням?
11) ряд правопорушень не мають прямого відношення до положень самого Кодексу (наприклад, використання аеродрому, який не відповідає типу повітряного судна або виконуваній операції для польотів повітряних суден). Головне науково-експертне управління у своїх висновках до кожного із законопроектів нової редакції Повітряного кодексу, які ми тут роглядаємо вже втретє, настирно робило зауваження авторам проекту щодо встановлення стягнення лише за ті правопорушення, про обов’язковість норм яких прямо говориться у тексті Кодексу.
Поправка 33) – до поправки 380, сторінка 190 –
пункт 5 розділу ХVIII „Прикінцеві та перехідні положення”, за яким вносяться зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінально-процесуального кодексу України, Кримінальниого кодексу України, Податкового кодексу України та деяких інших законів, повернути на доопрацювання до повторного другого читання.
Обґрунтування поправки:
назріла нагальна необхідність переглянути чинний Кодекс України про адміністративні правопорушення в комплексі, ввівши чітку правову основу для стягнень, які накладаються на юридичні особи, їх посадових осіб та окремо громадян. Запропонований законопроектом спосіб автоматичного збільшення штрафів не є вдалим, оскільки не має пояснення перекіс між грошовими стягненнями за правопорушення у різних видах транспорту.
Оскільки виникають питання:
чому пошкодження залізничної колії та інших колійних об'єктів, споруд і пристроїв сигналізації та зв'язку тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від двадцяти до шістдесяти таких мінімумів (стаття 109 Кодексу про адміністративні правопорушення), і за геть схоже за небезпекою завдання шкоди покриттю злітно-посадкової смуги та руліжних доріжок, виведення з ладу обладнання, яке розміщене на аеродромі або за його межами, майже міфічна юридична особа буде каратися від п’яти тисяч до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян?
чому керування судноводіями річковими або маломірними суднами, не зареєстрованими у встановленому порядку, або такими, що не пройшли технічного огляду, або мають несправності, з якими заборонено їх експлуатацію – тягне за собою попередження або накладення штрафу від 17 до 85 гривень (стаття 116 Кодексу про адміністративні правопорушення), а, скажімо, експлуатант надлегкого одномоторного повітряного судна за політ на ньому з порушенням строків проведення технічного обслуговування має каратися штрафом від 85 тисяч до 136 тисяч гривень?
чому порушення встановлених на повітряному транспорті правил пожежної безпеки тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (стаття 120 КУпАП), водночас аналогічне за небезпекою порушення правил безпеки під час заправлення повітряного судна – за новим Повітряним кодексом юридичні особи (скажімо, експлуатант злітно-посадкового майданчика) буде каратися штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян?
чому керування водіями пасажирськими транспортними засобами, що мають несправності гальмової системи, рульового управління пристрою чи інші технічні несправності, з якими експлуатація їх забороняється, тягне за собою накладення штрафу від сорока до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (стаття 121 КУпАП), а за виконання польотів на повітряному судні із злощасним порушенням строків проведення технічного обслуговування повітряного судна юридична особа буде каратися штрафом від п’яти тисяч до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян”.
Извините за нагрузку...
