Фізика для літаючої тарілки, або квантова теорія гравітації закінчення

[Toris]

То є пошук аналогій в "природі" при чисельних асоціативних зв'язках кори головного мозку досліджувача. Звичайний процес творчих людей, геніальних та близьких до сказу, що з медичної точки зору, кажуть, не є нормальним станом. Просто так взяти і щось "відкрити" інакше не виходить, необхідно вийти за межі реальності, яка вже склалась. Ото творчі особистості й напружуються, як можуть. Згадайте, як у "середньовіччі" геноцидили усіх "ненормальних" з точки зору плебсу науковців. Або як видали десь закон, щоби перед автомобілем обов'язково йшла людина з ліхтарем заради безпеки. Так і зараз: розуміння осягнути немає, а інстинкт загеноцидити невідоме про всяк випадок залишився.

Перші інженери були "ненормальними", поки не створили щось корисне людям.
Перші літуни теж були "ненормальними", поки опанували політ в повітрі.
Це зараз інженер та пілот є звичайним явищем, а спочатку так не було.

Різнобарвний метелик виявився чорно-білим з інтерференційними шарами, що не вкладається в голові звичайної людини.

Отже, за "чокнутих", які рухають технічний прогрес!

[Евгений]

Евгений, я использую инерциоид
Тут картинка http://www.ukraviaforum.com/index.php/topic,17168.msg189913.html#msg189913

Вибрация не приводит к хаосу. Она создает вихрь. Российский ученый Сорокодум изучает это. Видео https://youtu.be/Mhm5IVB6gb4    и его сайт http://www.vortexosc.com/index.php

           Про картинку в цитаті. Ви змушуєте мене повертатися до того, що я докладно описував п'ятнадцять років тому, а в цій статті це коротко описано на перших сторінках. Ви надаєте картинку того, що не існує в природі – винахід Жуковського, який придумав циркуляцію повітря навколо крила. Це була штучна модель, яка дозволила створити математичний апарат для розрахунку підйомної сили. І це є плюс. Мінус полягає в тому, що циркуляції не існує. Існує відкидання повітря від крила в вертикальному напрямку. Верхня поверхня крила підкидає повітря вгору, а нижня – донизу. Я писав про це вже сто раз тому повторювати не буду. Тобто перш ніж займатися математичними розрахунками необхідно вникнути в сутність фізичного процесу. І лише тоді можна переходити до  створення літаючої тарілки.
           Один з учасників форуму назвав кавітацію маренням. Розглянемо марення російського науковця, прізвище якого необхідно розділити на 40. Кавітація, створювана пластиковою трубкою у воді, намагання створити смерч за допомогою вібрації.
      

Вибрация не приводит к хаосу. Она создает вихрь. Российский ученый Сорокодум изучает это. Видео https://youtu.be/Mhm5IVB6gb4    и его сайт http://www.vortexosc.com/index.php

           Розглянемо аналогічний приклад створення вихору, який людина створює щодня, коли бере стакан чаю і насипає в нього цукор. Постає задача розчинити цукор. Нормальна людина чайною ложкою  закручує воду у вихор. А дослідник, на якого Ви посилаєтеся робить по іншому – він трясе стакан. Щоправда у нього не стакан, а труба. Трясе так, що з’являється статична кавітація. Надалі вступає в дію сила гравітаційного тяжіння Сонця, яка закручує кавітаційні бульки у вихор. Ця сила  розглядалася мною при утворенні ураганів на Венері та на Урані. Людина ще навчилася створювати квазістатичний вихор. Тому використовує динамічні засоби створення вихору – крутить в стакані ложкою, або зливає воду із ванни, аби утворити зливну воронку. Суть моєї теорії як раз і полягає в створенні квазістатичного вихору.
      Що б я зробив на місці цього дослідника. Взяв би трубу. На зовнішній поверхні встановив п’єзокристалічні елементи і за схемою гірлянди на новорічній ялинці створив би бігучу хвилю. Якщо хвилю закрутити в одну сторону, то труба проб’є стіл і підлогу. Якщо її закрутити в протилежну сторону, то вона під дією квазістатичного смерчу наче зенітний снаряд полетить вгору аж до Сонця. Все. Отакий простий принцип літаючої тарілки. Але ця простота – уявна. За принципом руху і за фізичною сутністю така труба буде аналогом гравітону (фотону).
      Як і ви я говорю про вібрацію. Але  для того, щоб створити смерч у трубі  треба мати чітке розуміння з наступного:
1. Що таке статичний тиск і динамічний напір потоку рідини та як їх утворити у квазістатичний спосіб?
2 Що таке кавітація і як використати її енергію?
3. Як виникають сили гравітаційного тяжіння і відштовхування і як вони працюють на крилі  сучасного літака?
      Я Над цим думав двадцять років. Можливо у мене є помилки. Але, якщо мій труд – не глупство, то Вам слід поміркувати всього над 88-ма малюнками і 115-ма сторінками тексту до них. Це шлях в інший світ, невивчений і невідомий.  Я виклав теорію з тим щоб показати, що фізика може бути ІНШОЮ. Як там казав Шевченко? Думайте браття, навчайтеся, та й свого не цурайтеся. Експериментуйте, не зациклюйтеся на догматах минулого.

[Валера]

https://youtu.be/88YFbNOpIe0

[Евгений]

Читаю первую страницу этой темы, у меня десятки вопросов и непонимания?
Про разум, энергию, вакуум, взрывы, термоядер и чёрную дыру, про полеты и ОТО....
как?

Задавайте питання, але по одному і від початку теорії, не стрибаючи по всіх главах.

                При цьому вважаю за необхідне висловитися зі змісту Вашого попереднього посту.
      

1.ладно религию трогать не будем)))) верьте во что хотите, дело ваше. Просто Б-г и религии это разное и не связанно никак между собой. Заповеди выдумка и провокация. Такие же заповеди были у ариев, славян, и описаны в Ведах задолго до Христа и всей чепухи из разных книг которые кстати появились лет 300-400 назад. Ну да ладно.

      Ми говоримо з Вами про фізику, але її неможливо відділити від релігії. Я повертаюсь до теми релігії з суто практичних міркувань, бо інакше Ви ніколи не зможете до кінця зрозуміти теорію гравітації. І маю сказати, що, говорячи про енергію води, вітру і таке інше Ви маєте певний сенс, але при цьому вдаєтеся до суджень, з якими я абсолютно не згоден. Тож майте терпець вислухати. Релігія це - віра людини в те, що сказав Бог. Слова Бога записані в Торі (Старий Завіт) в Ведах та інших джерелах. Ті письмена Тори, що дійшли до нашого часу мають вік 3,5 тисячі років. Але, судячи з тексту, це – перепис і писалися вони набагато раніше. Перші поради в Торі навчають людину, як гігієнічно ходити по нужді, що можна їсти, чого неможна… Погодьтеся, що мешканців давнього Єгипту п’ять тисяч років тому вже не треба було навчати, як правильно какати.  З часом в міру того, як людина розумнішала, навчання ускладнялося. Останні книги Тори були написані 2,5 тисячі років тому. Ще через 500 років справа дійшла до Нового Завіту – до засад сучасної моралі. І якби Ви знали різницю між Старим і Новим Завітами, то маю надію, що Ви перестали б кепкувати з цього питання. А ще через дві тисячі років людина полетіла на Місяць. Перші слова після посадки місячного модуля, що донеслися з Місяця до Землі, прочитав американський астронавт із першої  глави Тори. Ось вони:
      

На початку Бог створив Небо та землю.
      А земля була пуста та порожня, і темрява була над безоднею, і Дух Божий ширяв над поверхнею води. І сказав Бог: Хай станеться світло! І сталося світло.
      І побачив Бог світло, що добре воно, і Бог відділив світло від темряви.  І Бог назвав світло: День, а темряву назвав: Ніч. І був вечір, і був ранок, день перший.  І сказав Бог: Нехай станеться твердь посеред води, і нехай відділяє вона між водою й водою.
      І Бог твердь учинив, і відділив воду, що під твердю вона, і воду, що над твердю вона. І сталося так.  І назвав Бог твердь Небо. І був вечір, і був ранок день другий.  І сказав Бог: Нехай збереться вода з-попід неба до місця одного, і нехай суходіл стане видний. І сталося так.

      Американці – глибоко віруюча нація, тому вони й перші. І тому крім них на Місяць ще ніхто не літав. Віра і прогрес (духовний, культурний, економічний і технічний) непорушно пов’язані між собою.
                Індійські Веди теж написані по слову Божому, але я не можу про них говорити, бо не читав. Ніяких відомостей про існування будь-якої писемності у слов’ян раніше V-го віку нашої ери не існує. Тож на засадах якої цивілізації можна говорити про створення літаючої тарілки і освоєння космосу? Якщо Ви можете пояснити принцип польоту вімана, я Вас з задоволенням вислухаю. Але я дотримуюсь засад цивілізації, яка ступила ногою на Місяць, досліджує Плутон і збирається досліджувати Нептун.
      Трохи вище Ви говорили про «дух води», дерева  і т.д. Навіть саме слово «дух» Ви, самі не знаючи того, позичили із Тори (друга строчка цитати). Дух Божий ширяв ще у темряві над пустою та порожньою планетою задовго до того, як на ній з’явилися дерева і все інше. Тобто, якщо духи, про які Ви пишете існують, то виникли вони на десяток мільярдів років пізніше і створив їх Дух Божий.
      В перший день Він створив небо та землю. А на другий день – твердь - енергію, яку Ейнштейн називав ефіром, а сучасна ядерна фізика називає терміном «фізичний вакуум». На цій енергії «Земля підвішена ні на чому» і встановлені Сонце і Місяць. Але  про це я вже написав в статті і повторюватися не хочу. Тобто, якщо ми говоримо про народження гравітації, то я опираюсь на термінологію, яку сповідує наша цивілізація від Тори до ядерної фізики. Іншої не існує і вигадувати щось нове я не збираюсь.
      

2. Про перемещение во времени - каким образом пространство и время создаст события из прошлого? Ну например разве возможно воспроизвести 1847 год 3 апреля? Нет же. Или все таки есть где-то ниша с информацией?

      Попередня інформація в главі про термоядерний вибух
      

3. Ковчег.....я так смеялся что аж подавился)))) извините.

      Не знаю, що Ви там знайшли смішного? Археологічно підтверджений факт - мури Єрихону обрушилися назовні. Тора описує  конструкцію Ковчега і три випадки його бойового застосування.  Надані фотографії працюючого Ковчега та ескізи археолога, який його розкопав і сфотографував, але винести не зміг. А я лише роз’яснив спосіб створення променів гравітаційного тяжіння і відштовхування. Особливо цікавим є описаний спосіб створення ударної кавітації. Якщо його застосувати в авіації то вакуумна зона виникне на лобовій поверхні літака і тоді сучасний винищувач можна буде порівняти з черепахою… А в космосі теоретично можливим стає надсвітовий рух. Під силою гравітаційного тяжіння вода Йордану набувала надтекучих властивостей. Ви самі висунули припущення, що в давні часи люди застосовували надтекучі властивості рідини. Тож Ви смієтеся над самим собою.

[подвашник]

Цитата  36  Евгений
   Кавитация – не бред, а серьёзная научная проблема. Возможно, Вам она не понятна, но под водой она приносит большие проблемы. Мы обсуждаем проблему на авиационном, а не на подводном форуме. Поэтому обратимся к проблемам авиации.
      Вам кавитация не интересна потому, что Вы не знаете что это такое, когда и как она возникает и как её можно использовать. Авиация для создания подъёмной силы старается сохранить вокруг крыла ламинарное течение воздуха и как огня боится возникновения турбулентности по двум причинам. Во-первых, не существует методики расчёта турбулентности. Учёные не знают, когда и чем обернётся усиление турбулентности. Очень часто это заканчивается катастрофой. Именно поэтому я предложил в статье методику расчёта и ламинарного, и турбулентного течения потока вплоть до момента возникновения кавитации. Во-вторых, посмотрите на фотографию 10в, где рыбка стремится плыть через турбулентную зону, которую создала перед ней впереди плывущая рыбка. Рыба -  не дура – она стремится плыть через разреженную воду. Так и специалисты аэродинамики знают, что турбулентность увеличивает подъёмную силу, но закручивание воздуха в вихрь требует значительных энергетических затрат. Как закрутить воздух вокруг летающей тарелки  без затрат энергии, и даже наоборот – извлечь из пространства дополнительную энергию (см. генератор Серла и конвертор Година-Рощина). Учёные точно так же, как и Вы не знают, что такое кавитация? Аэродинамика отрицает само её существование. Турбулентность это – первая фаза кавитации – образование вихря над крылом. В авиации турбулентный вихрь стекает с крыла и кавитационный пузырёк возникает за крылом в виде шаровой молнии. Интересно было бы увидеть столкновение ведомого самолёта с шаровой молнией. Скорее всего, это закончится катастрофой (не так ли погиб Гагарин?). Моя теория о том, как закрутить воздух вокруг летающей тарелки до такого состояния, как в шаровой молнии, но так, чтобы вакуумная зона не стекала с поверхности летательного аппарата.
Тема может иметь продолжение в других направлениях, как создать вокруг тарелки экран гравитационного отталкивания, откидывающий снаряды и ракеты в сторону от тарелки, как сделать её невидимой. Тема может быть бесконечной.



   Выбачтэ Шановный.  На  древнем  дельтаплане по  схеме крыла  Рогалло летом 77 года   при первых  восточных динамиках в  потоках  обтекания  именно эту  самую  кавитацию я  эксплуатировал  на парении  вдоль  склона и  весьма  успещно с  аэродинамическим  качеством   около  тройки  но  не  больше.
   Приборов никаких.  Выгодный  режим контролировать трудно, а  удержаться  в  потоке надо. На  аппарате трепыхала  задняя  кромка и  когда  так, то  и летит  быстрей   и  послушней, другие  режимы  по тангажу   просаживали. Я  по  звуку трепыхания  и  контролировал  режим, при  том  был  в  не  ком  заблуждении что  раз  трепещет то   сопротивление  больше  ,  но  без  этого.....   ,  но  практика   за  кермом  заставляла  работать  с  трепыханием. Замечу , что  в тот  день (11 июня),  пробовали  парить  такие   же  ассы  но  на  аппаратах гараздо повыше качеством, но я  налетал  больше  всех  и  даже  установил рекорд по  времени для  места  старта 24  минуты.
 Теперь я  понял  почему  и как  и  что  его  подталкивало.
  Весьма  признателен.  Вэлыкэ  Дякую.

[MasterOgon]

Евгений. Большинство подобных споров в науке возникает из за того что каждый хочет объяснить все просто и по своему. При этом каждый видит только часть картины. На том уровне понимания этих процессов, о которых говорим мы, никакого простого объяснения быть не может. Вы видимо решили что я хочу полностью оспорить Вашу теорию, но по большей части я с ней полностью согласен. Но мои эксперименты говорят о том что ее можно дополнить. 
    Я с Вами согласен в том, что крыло рассекает воздух. И этого объяснения было бы достаточно если бы это был нож в масле или топор в дереве.  Но вытолкнутый воздух еще и схлопывается назад, попадая из верхней части под нижнюю, что наглядно показывают мои эксперименты. Циркуляция воздуха или жидкости, которая на рисунке, взята не из головы, а из моих собственных наблюдений и экспериментов. Но в соответствии с Вашей и моей теорией эта циркуляция ни что иное как циклическое рассекание и схлопывание воздуха вокруг крыла. Эта цикличность проявляется как вибрация, турбулентность. Здесь эта цикличность видна очень хорошо https://youtu.be/6uP2JjZLNro?list=PLrm6nkD3lMdHSAobaACNeqzMncPxXzddI&t=64
    В этом заключается и объяснение вязкостного трения, при котором движение должно замедлятся вечно. Вытолкнутая телом вперед вода, спустя время толкает его сзади, что приводит к новому толчку вперед, но с меньшей силой. Современная аэрогидродинамика рассматривает этот ритмичный процесс как равномерное обтекание. На самом деле, на видео с китайцем постоянно происходит то что нарисовано на картинке, которую я прикрепил. То же самое применимо и к крылу.

По поводу Сорокодума - что бы он не придумал но подлинно известно одно - любое движение в воздухе и воде, разрывающее молекулярную связь приводит к появлению вихря.

[Toris]

По поводу Сорокодума - что бы он не придумал но подлинно известно одно - любое движение в воздухе и воде, разрывающее молекулярную связь приводит к появлению вихря.

В закритій кімнаті ставимо лезо гладкого кинжала (заточений з обох сторін леза) паралельно горизонту одним заточеним краєм до центру планети, іншим краєм до неба, гріємо підлогу - і тепле повітря, розділяючись лезом, одразу завихрюється? Бо ж молекулярні зв'язки розірвались, згідно вашої моделі "кристалічного повітря" зі стаціонарними позиціями молекул повітря.

Немає "молекулярних зв'язків" у хімічно стабільному повітрі. Отже, вихори у такому повітрі неможливі. А вони таки існують. Отже, Ваші уявлення не відповідають дійсності.

До школи! Вивчати дисоціацію газів, щоби розуміти, що таке газ, ЩО таке розрив молекулярних зв'язків у молекул газів і за яких умов вони відбуваються.

[MasterOgon]

Да, я чепуху сморозил похоже. Я имел в виду то же что поверхностное натяжение. То есть нарушение равновесия(относительного) между силами отталкивания и притяжения

[Toris]

Да, я чепуху сморозил похоже. Я имел в виду то же что поверхностное натяжение. То есть нарушение равновесия(относительного) между силами отталкивания и притяжения

1. +1 в карму за визнання власної помилки.
2. В газах відсутній в принципі "поверхневий натяг": у космосі газ розлітається одразу, а рідина літає у формі кулі за рахунок поверхневого натягу. Не можна розглядати газ, як рідину.

"Кавітація" в газах - це всмоктування газу зі швидкістю, вищою за критичну, типу вакуумний вибух всередину. Стаціонарно влаштувати такий процес навіть не знаю, як, оскільки вже за мить сформується потік, у якому гази будуть прискорюватись, внаслідок чого "кавітація" тут же зникає. При влаштуванні такого двигуна по суті ми отримаємо вхідне сопло компресора, що є звичайним реактивним двигуном з низьким КПД у повітрі.

Щоби такий процес відбувався нерозривно, вхідне сопло має переміщуватись у повітрі з надкритичною швидкістю. (Надкритична швидкість - це швидкість розповсюдження швидше локальної швидкості звуку для локальних параметрів газу.) Тобто на практиці буде летіти літальний апарат з надзвуковою швидкістю, стискувати лезом повітря перед собою, генеруючи під лезом ударну хвилю, а над лезом буде "кавітаційний вакуум". Глибина та протяжність цього "кавітаційного пухира" буде визначатись кутом чогось з чимось. Тиск між стисненням та "вакуумом" буде визначатись тиском стисненого газу. Підйомна сила = добутку тиску на площу. Це все було відпрацьовано у 1950-1960р.р.

Енергетика такого процесу отримання підйомної сили в цілому набагато більша від класичного принципу Бернуллі, який експлуатується сучасною авіацією. Тому усі літають на аеродинамічних профілях - це дешевше, набагато дешевше.

Я колись хотів створити гвинта за таким принципом для "кишенькового гелікоптера". Уявіть собі: якщо атмосферний тиск приблизно 1 кг/кв.см, то 1 кв.дм (100 кв.см) "кавітаційної поверхні" дає 100 кг тяги. Установка з площою всмоктування 4 кв.дм підійме 400 кг, тобто мене, подругу та ЛА із запасом палива. Але шум при цьому буде просто фантастичний. І енергетичні затрати теж. Бо леза гвинта постійно рухаються з надкритичною швидкістю і генерують ударну хвилю. За фізичним принципом такий надзвуковий гвинт є нічим іншим як реактивним двигуном, оскільки підйомна сила здійснюється за рахунок відкидання (відтискування) маси повітря.

На цьому принципі літає NASA X-43:

<a href="http://www.youtube.com/v/X57Ib85kl7s&amp;ap=%2526fmt%3D18&amp;rel=0" target="_blank">http://www.youtube.com/v/X57Ib85kl7s&amp;ap=%2526fmt%3D18&amp;rel=0</a>

Дешевше створити тягу не вакуумом, а надлишковим тиском, тобто компресором - а це вже чистий реактивний двигун, у якому тяга так само обчислюється площою критичної зони сопла і тиском у цій же зоні. Теж шумно і жарко.

А коли я порахував енергетику класичного профільного крила у потоці 100 м/с - це швидкість, при якій повітря вважають таким, що ще не стиснулось - то прозрів: витрати на лобовий опір у 15-20 разів менші витрат підйомної сили (характеристика профіля (C_y/C_x)_max). При цьому немає витрат на стиснення повітря.

Короче, треба ліпити пару бензопил на планер з бамбуку і літати для задоволення.

[MasterOgon]

А у меня сомнения по поводу отсутствия этого явления в газах. Наблюдаемые мной при помощи дыма микроколебания с малой амплитудой так же не приводят к образованию вихря как и в воде. Воздух как желе перетекает туда-сюда. Только после преодоления определенного порога достаточно резким движением среда начинает завихрятся. Для каждой среды свой предел .Это явление  можно рассматривать как упругость и это свойство всех веществ.         

Кавитация в воздухе это шаровая молния, судя по всему. Вообще как бы тарелка должна ее создавать резкими ударами крылом об воздух и от этого светится. Но прежде чем это получится сделать можно полетать и на частоте звуковых волн как птица.

[MasterOgon]

Стандартные расчеты могут дать плохой результат потому что они не все учитывают. Например огромное лобовое сопротивление, о котором Вы говорите, при ритмичном движении будет силой давления сзади, а вместо него впереди будет вакуум. Привычное давление спереди и разрежение сзади будет только в момент импульса. А потом силы поменяются местами и это приведет к движению.

[Toris]

Только после преодоления определенного порога достаточно резким движением среда начинает завихрятся. Для каждой среды свой предел .Это явление  можно рассматривать как упругость и это свойство всех веществ.

Це називають турбулентним потоком, якщо без надзвукових швидкостей. Пружність - це коли гази стискувати.

Стандартные расчеты могут дать плохой результат потому что они не все учитывают. Например огромное лобовое сопротивление, о котором Вы говорите, при ритмичном движении будет силой давления сзади, а вместо него впереди будет вакуум. Привычное давление спереди и разрежение сзади будет только в момент импульса. А потом силы поменяются местами и это приведет к движению.

Авжеш. Тільки прискорення вібрації будуть такими, як влітання надзвукового літака у бетонну стіну - смерть, пиздець і розруха. З літуном всередині.

[Toris]

.

[Toris]

Ага, і ще одне обмеження: щільність вібруючої мембрани набагато більша щільності повітря, а сама мембрана має вібрувати швидше, ніж прискорюється повітря у вакуумний вибух. Тобто енергетика алюмінієвої оболонки товщиною в 1 молекулярний шар у 2000 перевищуватиме енергію газів, які заповнюють "кавітаційний пухир". Це все одно що заставити вібрувати надзвукову кулю в напрямку вектора руху: на кожну вібрацію необхідно подвійний пороховий заряд, багато разів щосекунди. Кожна зміна напрямку супроводжується зупинкою кулі на мікроскопічній дистанції, що еквівалентно влученню у бронебійну плиту.

Думаю, вібруюча оболонка просто випарується, як випаровуються м'які кулі. А МайстраВогню посадять, як терориста-підривника. Бо воно все феєрично рване з дивними звуками.

[Евгений]

    На  древнем  дельтаплане по  схеме крыла  Рогалло летом 77 года   при первых  восточных динамиках в  потоках  обтекания  именно эту  самую  кавитацию я  эксплуатировал  на парении  вдоль  склона и  весьма  успещно с  аэродинамическим  качеством   около  тройки  но  не  больше.
   Приборов никаких.  Выгодный  режим контролировать трудно, а  удержаться  в  потоке надо. На  аппарате трепыхала  задняя  кромка и  когда  так, то  и летит  быстрей   и  послушней, другие  режимы  по тангажу   просаживали. Я  по  звуку трепыхания  и  контролировал  режим, при  том  был  в  не  ком  заблуждении что  раз  трепещет то   сопротивление  больше  ,  но  без  этого.....   ,  но  практика   за  кермом  заставляла  работать  с  трепыханием. Замечу , что  в тот  день (11 июня),  пробовали  парить  такие   же  ассы  но  на  аппаратах гараздо повыше качеством, но я  налетал  больше  всех  и  даже  установил рекорд по  времени для  места  старта 24  минуты.
 Теперь я  понял  почему  и как  и  что  его  подталкивало.
  Весьма  признателен.  Вэлыкэ  Дякую.

     Доброго дня! Мене дуже тішить, що я зміг достукатися до серця і розуму професійного авіатора. Сам я інженер-механік, якого в школі вчителька фізики заінтрегувала з приводу створення підйомної сили. А ще вона розказувала про фундаменальні взаємодії.  І це відбулося  за два чи за три три роки до вручення Нобелевської премії науковцям які розробили цю теорію.  Але більш за все здивувало ознайомлення з головними принципами теорії відносності. А особливо той факт, що ніяке тіло не може рухатися швидше за світло. Поки вона це розказуала мені майнуло в голові, що я знаю чому це так, але пояснити не зміг. Кінець кінцем я сказав: треба подумати. Вона відповіла:"Подумай!" Одним реченням, в школі виладачі фізики і математики викладали так, що в порівнянні з ними інститут був "відпочинком". З цього все почалося. Тож викладена тут теорія це лише - хобі. К авіації я не маю жодного відношення, тому Ваш розказ про тангажі та  інша авіаційна терміноглгія для мене  це більш незнайома річ, ніж вища математика.
        З приводу польоту на деьтаплані. Не думаю, що ви сягнули кавітації. Бо в такому випадку  швидкість потоку у вихорі має  перевищувати швидкість звуку. За крилом має виникнути мутна  кавітаційна зона. Якщо "туману"  не було, то не було і кавітації. Ви, скоріш за все, зіштовхнулися  з передкавітаційною турбулентністю. Турбулентний вихор не встиг закрутитися над крилом. Остаточно він закручуватися вже за крилом, підвернувся під нього і ... Ви точно висловилися - підштовхував задню кромку дельтоплана вгору. Відбулося перетікання повітря з зони зменшеного статичного тиску, під крило змешуючи кут атаки.   Ви могли "клюнути" донизу.
        А крім цього, Ваш приклад спростовує відоме твердження фізики, що кожній дії існує рівна їй протидія.   Не завжди! Енергія статичного тиску та динамічного напору  потоку у турбулентному вихорі над крилом перевищила аналогічну єнергію потоку під крилом. І це вже є приводом замислитися над справедливістю того, чому нас з вами навчали. І тут ми переходимо до процесу, який називається імплозією - зхлопування розрідженого простору.         

[Тэги:]

Украинский авиационный форум > Форум > Авиационный форум > Тема: Фізика для літаючої тарілки, або квантова теорія гравітації закінчення