Фізика для літаючої тарілки, або квантова теорія гравітації закінчення

<< < (19/31) > >>

MasterOgon:
Это все основано на взаимодействии магнитов. Я в основном все эти проверил как смог и первый самый лучший. Я сейчас пытаюсь его улучшить. Проблема в том что чем больше частота и сила импульса, тем меньше разница между скоростью движения туда и обратно.

nomad:
Что--то я не понимаю, на первом рисунке, у Вас плюс взаимодействует с минусом, то-есть, притягивается.А значит,замедляет вращение злектродвигателя.Или я что-то непонял?

MasterOgon:
Когда магниты начинают притягиваться, маятник ускоряется, а пройдя магнит замедляется опять и проходит с противоположной стороны со своей начальной скоростью. То-есть в целом мотор ускоряется из за инерции. Изначальной идеей был парад планет.

Евгений:
Цитата: Toris от 24.10.2019, 08:39:48 am

Це все гарно, поки тарілка лежить на пружній поверхні, вібрує та сунеться донизу. А в повітрі все гірше: поки випромінювач штовхає повітря догори, корпус апарату пропорційно своїй масі переміщується донизу. Тобто в сумі маємо стоячу хвилю без переміщення маси. Бо закон збереження імпульсу.

Повітря від кристалу розсуватиметься не догори, а у всі сторони, що у стаціонарному процесі дасть цікавий інтерференційний акустичний малюнок: маса повітря переміщатиметься між двома сусідніми протифазними п'єзовипромінювачами. Поки один випромінювач штовхає - сусідній вмоктує. Так повітря буде гасати туди-сюди паралельно поверхні. В сумі зі збереженням імпульсу ми отримаємо двофазний багатосекторний  ізодинамічний акустичний випромінювач без будь-якої підйомної сили. Розсунути сектори, додавши третю фазу - цікаво.

         Доброго ранку. Відповім на виділену частину вашого висловловлювання  в позаминулому пості. На решту - згодом.
         Ви цілковито праві. Мій малюнок літаючої тарілки це – найпростіша схема, яка відображає принцип на рівні 9-го класу школи. Так само в школі вивчали схему Жуковського, а після цього в авіаційному інституті вивчали тонкощі теорії ще 5 років. А після цього створений літак обдували в аеродинамічних трубах. А потім ще гинули тисячі льотчиків. А гинули вони із за того, що крило знаходиться в стані нестійкої рівноваги, а теорія Жуковського заснована на неіснуючих фізичних процесах. Кавітація ігнорувалася в авіації тому, що її трудно досягти і майже не можливо побачити. Наприклад, на приведеній фотографії  утворення кулькової блискавки за літаком Ви побачили, два розірваних спутних вихори, які утворюються на консолях  крила під час виходу із піке. Але  ви НАПЕВНЕ не звернули увагу на те, що відбувається з повітрям між двома кульковими блискавками. На фоні океану з’явився ледь помітний туман. Якби не синій фон, то ми б кавітацію у повітрі так і не побачили б. Не тому, що її нема, а тому, що її не видно. Ми побачили кулястий вихор лише тоді, коли він почав генерувати холодне світіння. Так само  і з кавітаційним конусом. Ми добре чуємо перехід звукового бар’єру,  а от побачити його змогли лише завдяки героїзму льотчиків, які відважилися на цей вкрай небезпечний трюк і завдяки розвитку сучасної кінотехніки. Коли конус схлопнеться і літак вийде із фігури вищого пілотажу кавітація не зникне. Вона стане майже невидимою – ледь помітним туманом. Отже, повернемось до Вашої цитати.
      Мені дорікають, що колись давно я зліпив модель із пластиліну, аби продемонструвати можливий варіант застосування «четвертого способу» в сучасній авіації. І пропонують зайнятися створенням літаків. Я не експериментую, з наступних причин:
1.В авіації цього не слід робити  із принципу «не наливають молоде вино в старі міхи».
2. Нестача коштів і технічних можливостей. Я намагався зробити універсальний магніт. На мал. 68 надані його робочі креслення. Почав виготовляти у вільний час на заводі кварцові та гранітні кульки, але «бело-синие ворюги» -власники заводу (тут  російська мова більш точно характеризує цю категорію людей і їх політичні погляди)  звільнили всіх працівників заводу з тим, щоб не виплачувати заборгованість по заробітній платі за шість місяців. Для виготовлення кварцових кульок потрібні заточні верстати підвищеної точності. В Житомирі такі верстати були лише на 2-ох заводах, але мене до них не допустили, навіть на умовах оренди. Справа зупинилася.
3. Це нова теорія, до основ якої не докопалася НАВІТЬ аеродинаміка і сучасне літакобудування. Вона потребує наукового підходу на більш високому рівні та підключення науковців інших галузей: гальваніка, електротехніка (особливо кристалографія)…

      В Вас відчувається професіоналізм. Ви праві. МОЖЛИВО мені треба було б намалювати не три, а навіть чотири і більше елементів (і Ви це справедливо визнаєте). А на Вашому місті я б додав, що сектори на малюнку мають бути не прямими, а гіпоциклоїдними… Ви говорите про довжину створюваної полухвилі, а з якою швидкістю вона має обертатися ? Це залежить від властивостей п’єзокристалу. А їх поклади на Землі вже давно вироблені (ось чому інопланетяни полетіли з нашої планети). Нам треба буде використовувати штучні кристали, а в Україні їх не виробляють. Можна спробувати використовувати стандартні п’єзоелементи, але вони призначені для створення звукових і ультразвукових коливань.  А потрібна надзвукова вібрація і вони можуть не витримати навантажень (не даремно ковчег робили із золота – самого пластичного металу). А режими створення вакуумної зони потребують ретельних досліджень, як авіація вже сто років вивчає властивості повітря… Тобто розмова переходить в рамки професійного обговорення. Я собі поставив за мету довести теорію до відома зацікавлених людей. Головний вислів Біблії: «Спочатку було слово»... В моєму випадку слово належить інженеру-механіку, а Ваше слово визначає, чи не є моє слово глупим з точки зору прогресивної аеродинаміки. Можливо, хтось більш ініціативний ніж я зацікавиться ідеєю…

Toris:
Євгену

1. Стосовно туманних конусів від літаків, помилково прийнятих за супутників надзвукових швидкостей. Насправді то водяний туман, який за локальних умов (підвищена вологість при зниженому тиску та температурі) випадає туманом/росою. Тобто конус може бути задовго до надзвукових швидкостей. І без будь-якої кавітації. Окрім конусів такі туманні сліди також залишаються за консолями крил, що видно на камерах. Не пам'ятаю швидкостей, але, здається, такі відео я дивився з L-39 - а в нього максимальна швидкість 750 км/год. Тобто на відео він крутив пілотажі в діапазоні 500-700 км/год - і туманні траси з'являлись при будь-яких маневрах.

2. Ніякої кристалографії та недорого: сучасні п'єзоелементи виготовляються промисловим способом з порошку, із заданою геометрією та іншими параметрами, є дешевими і коливаються з частотами до 1 ГГц. Навіть, якщо їх в Україні не виготовляють, можна запустити виробництво або закупити тонами. Ось тільки нам це не згодиться, бо ідея неправильна. З таким же успіхом можна крутити диск, на якому буде виступаючий рельєф, як ото в старих пральних машинах робили.

Навигация

[0] Главная страница сообщений

[#] Следующая страница

[*] Предыдущая страница