Фізика для літаючої тарілки, або квантова теорія гравітації закінчення
MasterOgon:
Стандартные расчеты могут дать плохой результат потому что они не все учитывают. Например огромное лобовое сопротивление, о котором Вы говорите, при ритмичном движении будет силой давления сзади, а вместо него впереди будет вакуум. Привычное давление спереди и разрежение сзади будет только в момент импульса. А потом силы поменяются местами и это приведет к движению.
Toris:
Цитата: MasterOgon от 23.10.2019, 10:32:38 am
Только после преодоления определенного порога достаточно резким движением среда начинает завихрятся. Для каждой среды свой предел .Это явление можно рассматривать как упругость и это свойство всех веществ.
Це називають турбулентним потоком, якщо без надзвукових швидкостей. Пружність - це коли гази стискувати.
Цитата: MasterOgon от 23.10.2019, 10:41:38 am
Стандартные расчеты могут дать плохой результат потому что они не все учитывают. Например огромное лобовое сопротивление, о котором Вы говорите, при ритмичном движении будет силой давления сзади, а вместо него впереди будет вакуум. Привычное давление спереди и разрежение сзади будет только в момент импульса. А потом силы поменяются местами и это приведет к движению.
Авжеш. Тільки прискорення вібрації будуть такими, як влітання надзвукового літака у бетонну стіну - смерть, пиздець і розруха. ;D З літуном всередині.
Toris:
.
Toris:
Ага, і ще одне обмеження: щільність вібруючої мембрани набагато більша щільності повітря, а сама мембрана має вібрувати швидше, ніж прискорюється повітря у вакуумний вибух. Тобто енергетика алюмінієвої оболонки товщиною в 1 молекулярний шар у 2000 перевищуватиме енергію газів, які заповнюють "кавітаційний пухир". Це все одно що заставити вібрувати надзвукову кулю в напрямку вектора руху: на кожну вібрацію необхідно подвійний пороховий заряд, багато разів щосекунди. Кожна зміна напрямку супроводжується зупинкою кулі на мікроскопічній дистанції, що еквівалентно влученню у бронебійну плиту.
Думаю, вібруюча оболонка просто випарується, як випаровуються м'які кулі. А МайстраВогню посадять, як терориста-підривника. Бо воно все феєрично рване з дивними звуками. ;D
Евгений:
Цитата: подвашник от 22.10.2019, 21:08:44 pm
На древнем дельтаплане по схеме крыла Рогалло летом 77 года при первых восточных динамиках в потоках обтекания именно эту самую кавитацию я эксплуатировал на парении вдоль склона и весьма успещно с аэродинамическим качеством около тройки но не больше.
Приборов никаких. Выгодный режим контролировать трудно, а удержаться в потоке надо. На аппарате трепыхала задняя кромка и когда так, то и летит быстрей и послушней, другие режимы по тангажу просаживали. Я по звуку трепыхания и контролировал режим, при том был в не ком заблуждении что раз трепещет то сопротивление больше , но без этого..... , но практика за кермом заставляла работать с трепыханием. Замечу , что в тот день (11 июня), пробовали парить такие же ассы но на аппаратах гараздо повыше качеством, но я налетал больше всех и даже установил рекорд по времени для места старта 24 минуты.
Теперь я понял почему и как и что его подталкивало.
Весьма признателен. Вэлыкэ Дякую.
Доброго дня! Мене дуже тішить, що я зміг достукатися до серця і розуму професійного авіатора. Сам я інженер-механік, якого в школі вчителька фізики заінтрегувала з приводу створення підйомної сили. А ще вона розказувала про фундаменальні взаємодії. І це відбулося за два чи за три три роки до вручення Нобелевської премії науковцям які розробили цю теорію. Але більш за все здивувало ознайомлення з головними принципами теорії відносності. А особливо той факт, що ніяке тіло не може рухатися швидше за світло. Поки вона це розказуала мені майнуло в голові, що я знаю чому це так, але пояснити не зміг. Кінець кінцем я сказав: треба подумати. Вона відповіла:"Подумай!" Одним реченням, в школі виладачі фізики і математики викладали так, що в порівнянні з ними інститут був "відпочинком". З цього все почалося. Тож викладена тут теорія це лише - хобі. К авіації я не маю жодного відношення, тому Ваш розказ про тангажі та інша авіаційна терміноглгія для мене це більш незнайома річ, ніж вища математика.
З приводу польоту на деьтаплані. Не думаю, що ви сягнули кавітації. Бо в такому випадку швидкість потоку у вихорі має перевищувати швидкість звуку. За крилом має виникнути мутна кавітаційна зона. Якщо "туману" не було, то не було і кавітації. Ви, скоріш за все, зіштовхнулися з передкавітаційною турбулентністю. Турбулентний вихор не встиг закрутитися над крилом. Остаточно він закручуватися вже за крилом, підвернувся під нього і ... Ви точно висловилися - підштовхував задню кромку дельтоплана вгору. Відбулося перетікання повітря з зони зменшеного статичного тиску, під крило змешуючи кут атаки. Ви могли "клюнути" донизу.
А крім цього, Ваш приклад спростовує відоме твердження фізики, що кожній дії існує рівна їй протидія. Не завжди! Енергія статичного тиску та динамічного напору потоку у турбулентному вихорі над крилом перевищила аналогічну єнергію потоку під крилом. І це вже є приводом замислитися над справедливістю того, чому нас з вами навчали. І тут ми переходимо до процесу, який називається імплозією - зхлопування розрідженого простору.
Навигация