«Підрозділом ППО було збито
БПЛА російського виробництва «Орлан-10»», – йдеться в повідомленні прес-центру АТО.
За останні півтора місяці – це вже четвертий збитий безпілотник цього типу.
Ще раніше БПЛА російського виробництва були збиті на Донбасі 28 грудня 2017 року, 11 і 14 січня 2018 року.
Довідка: «Орлан-10» - російський багатоцільовий безпілотний авіаційний комплекс складається з базової станції та декількох БПЛА. Максимальна злітна маса БПЛА за різними даними від 14 до 18 кг, з яких на корисне навантаження припадає 5 кг. Стартує з розбірної катапульти, здатний передавати відео на відстань до 120 км. Ціна одного дрона становить від 87 000 до 120 000 доларів США. Російський багатоцільовий безпілотний авіаційний комплекс «Орлан-10» як правило, використовується в групі з двох або трьох, перша використовується для розвідки з висоти 1-1,5 км, друга – для електронної війни, а третя – як транспондер, що передає розвідувальну інформацію в центр управління.
За час російсько-української війни було задокументовано 10 фактів втрат БПЛА цього типу в Луганській та Донецькій областях. З них 3 літальні апарати впали в результаті збою систем, спричинених роботою українських засобів радіоелектронної боротьби, а 7 разів Орлан-10 був збитий зі стрілецької зброї та ППО.
На основі дослідження спільноти Армія SOS БПЛА Орлан-10 (бортовий № 10332), що впав 6 листопада 2016 року в Азовське море, серед складових літальних апаратів майже всі виробництва не Росії, а інших країн. Російського виробництва в літальних апаратах лише корпус та навігаційний приймач МНП-М7 (створений на основі мікросхеми ADSP-BF534).
Серед іншого, в досліджуваному зразку:
• модуль GPS був виробництва КНР, мікросхеми мали маркування HC4060 2H7A201 та STC 12LE5A32S2 35i.
• стартер-генератор PTN78020 виробництва американської компанії Texas Instruments Incorporated.
• двигун внутрішнього згоряння японського виробника SAITO разом з модулем запалювання 4,8-9В, 500mA.
• польотний контролер на мікросхемі STM32F103 QFP100 французько-італійського виробника мікроелектроніки STMicroelectronics.
• датчики тиску повітря реалізовані в мікросхемах MPXA4115A і MPXV5004DP американської компанії Freescale Semiconductor.
• також на літальному апараті встановлений датчик-компас HMC6352 американської компанії Нoneywell.
• модуль передачі телеметрії працює в діапазоні 902—928МГц. Управління модулем реалізоване на базі мікроконтролера ATxmega256A3 американської компанії Microchip.
• передатчик RF3110 німецької компанії Municom.
• приймач DP1205-C915 німецької компанії AnyLink.
• антена — 2/3 класичний чвертьхвильовий диполь на 915 МГц, вертикальна поляризація, установлена у хвостовій порожнині.
• GPS-модуль реалізований на базі GLONASS, GPS і QZSS приймача LEA-6N швейцарської компанії u-blox в парі з російським МНП-М7 (побудований на мікросхемі ADSP-BF534 американської компанії Analog Devices).
