Трішки про економіку - 2.

(1/54) > >>

preacher:
Таке враження що в Україні знімають 3D версію фільму «Тупий та ще тупіший», а український народ за масовку.
Як звичайному громодянину вирахувати ринкову ціну на природний газ в Україні?
- Обсяг імпортованого газу помножити на його ціну, потім додати обсяг газу внутрішнього видобутку помножиного на його ціну, і додати витрати на транспортування в середині країни та поділити на загальний обсяг газу – це і буде приблизно справжня ринкова ціна газу в Україні.
- Ну то таке.
Дивлячись на то, як в україні впроваджують «шокову терапію» Бальцеровича та Міклоша, можна лише зазначити, що в Польщі економіка взагалі тоді лежала. І це нормально, коли в хворого зупинилося серце застосовувати дефібрилятор – є вилика ймовірність що це допоможе. Та коли в хворого лише грип - застосовувати дефібрилятотор це дурість, бо є велика вірогідність що це його вб’є. Проте можна потім знову шваркнути дефібрилятором, вже вбитого хворого. От тому цінами луплять і луплять, навіть не дочікавшись результатів.
І коли бачиш як викревлену але працюючу економіку шваркають «шоковою терапією», то постає питання - МОЖЛИВО ПРОСТІШЕ БУЛО ЇЇ ВИПРАВИТИ?
Взагалі треба трохи змінити розуміння того, хто насправді рухає економіку, бо це не виробник – а остаточний покупець виробленного.
- Чому?
Бо якщо виробник виробив багато товару, а його ніхто не купив – це шлях до банкрутства. Але якщо виробник виробив партію товару який миттево розкупили, то він отримав прибуток і може збільшити обсяги виробництва.
- Але що робити коли у покупця вкрали всі гроші і йому байдуже до будь-якого товару? Це шлях куди?
 

Toris:
Ооо, поздоровляю з поверненням, шановний preacher!

Цитата: preacher от 18.05.2016, 07:05:46 am

- Але що робити коли у покупця вкрали всі гроші і йому байдуже до будь-якого товару? Це шлях куди?
Якщо нічого не робити - це шлях у забуття.
Для початку - усунути крадіїв. Для цього необхідно:
1) чітке розуміння, як в нормі має працювати цільова система (в даному випадку газотранспортна система);
2) визначення порушень роботи та "витікання" коштів на сторону;
3) усунення "витікання" разом з "витікачами" та ремонт системи до нормального стану;
4) постійний контроль горла та пульсу відремонтованої системи та участь у прибутках усіх, хто залежить від системи (в даному випадку - весь народ України).

Таких систем в Україні - багато. Який сенс у тому, що наведемо порядок, наприклад, з газом, встановимо справедливу ціну (яка, до речі, не сильно відрізнятиметься від поточної ціни) - а люди все одно не мають коштів, щоби розрахуватись, бо отримують аморальні зарплати?

Біда - в людях. Не навчені думати, не навчені відстоювати власний інтерес. Як приклад - пенсіонери-сепарасти: готові бігати під чужими триколорами, помирати за іншого хазяїна, якому довіряють, однак перманентно боротись за те, щоби САМОСТІЙНО рулити - навіть не здогадуються. що то воно таке.

Та ж сама мулька і тут, в західній Україні: будуть копати бурштин і ділитися з "дахом", будуть контрабандити і ділитись з "дахом", але щоби побудувати хоча б на цьому свою автономну від держави економіку регіону, без "даху" - щось такого не чув.

preacher, напишіть, будь ласка, хоча б моральний кодекс щирого українця, а то все ніяк не зберусь духом. Як жити, як НЕ жити. Будемо просувати його в маси.

preacher:
Це не дуже зрозуміло, але в Україні немає бази для проведення економічних реформ.
А щоб створити цю базу, треба провести деякі базові реформи, та дочекатись реального результату від них. Цікаво те що ці реформи не б’ють по населенню і не є непопулярними, а скоріше навпаки.
1. Якщо проводити реформи при непрацюючий судовій системі, непокарана економічна злочинність знищить результати цих реформ. Як приклад: мали погану корумповану міліцію та відносно малий рівень злочинності; а зараз маємо гарну не корумповану поліцію та суттєве підвищення рівня злочинності. – То що краще?
2. Для провадження економічних реформ потрібна нормально працююча банківська система. А які функції вона виконує – кредитує бізнес і споживачів (підвищуючи їх купівельну спроможність), та зберігає кошти вкладників від нормальної інфляції – до 3%.
Наша банківська система пропонує кредити з непід’ємними ставками та не зберігає кошти вкладників від ще більшої інфляції. То які функції в Державі вона виконує?
3. Треба мати в Україні власні українські гроші, бо гроші від яких всі українці мріють позбутись - не можуть бути національною валютою. За роки існування гривні вона девальвувала приблизно на 1200%.
Як у нас протидіяли девальвації гривні, - обмежували купівельну спроможність населення, яке купувало валюту щоб якось захиститись від інфляції. – Це допомогло?
Як бачимо – ні. А що, населення яке купувало валюту було зацікавлене в її здорощенні?
Ні не було. А хто був зацікавлений? То може треба відслідкувати тих хто був фінансово зацікавлений в здорощенні валюти, та законодавчо врегулювати іх діяльність?
А взагалі, якщо не відновити довіру до гривні, то краще вже ніяких реформ не проводити бо все зжере інфляція. А як відновити довіру до гривні? А хто у нас взагалі в Державі є відповідальним за стабільність курсу національної валюти?
Проте є і гарна новина, завдяки зменшенню використання імпортних енергоносіїв Україна витрачає менше валюти ніж отримує від експорту товарів. Тому в довгостроковій перспективі нас очікує зміцнення гривні.
- Хоч так.

preacher:
Що выдбувається з грошима коли курс національної валюти валиться в три рази? Всі хто має у власності гривні стають біднішими майже в три рази. Тобто вся держава Україна стає біднішою майже в три рази. Чому майже, тому що ціни трохи не поспівають за курсом, і ще деякий час можна купити товари за гривні трохи менше ніж втричі дорожче. Проте при обвальних падіннях курсу валюти ціни згодом доганяють, а потім і переганяють курс, і держава стає ще біднішою.
Чи стали багатшими ті хто мав долари або євро?
Так – але тільки на час коли ціни все ще не догнали зміну курсу, - проте вони зберегли свої капітали і це непоганий здобуток в цій ситуації.
Тобто ніхто не виграв, хтось залишився при своєму – а Держава Україна програла, разом з українським народом.
Чому це відбулося?
Колись гроші були підкріплені золотим запасом держав, і кожний папірець з водяними знаками можна було обміняти на еквівалентний шматочок справжнього золота. Проте згодом від цього відмовились, і грошову масу держави почали орієнтувати на  ВВП. Тобто – коли ВВП росте Держава включає друкувальний верстат і збільшує грошову масу. То скажіть мені, що повинна робити держава, коли рівень ВНП падає на 20 відсотків?
Але це тільки в тому випадку, якщо Держава не хоче обвалу курсу і збідніння самої Себе.
То чому при падінні ВНП на 20%, курс гривні впав в три рази? Є ще таке поняття як ажіотажний попит на долар та непрофесійні дії уряду по подоланню інфляційних процесів. Проте навіть цим не можна пояснити падіння гривні в три рази, адже ВНП зменшився тільки на 20%, - та напевне знайти на це відповідь, це вже робота для журналістів.
http://en.wikipedia.org/wiki/Gross_domestic_product
http://en.wikipedia.org/wiki/Money_supply

командор:
То чому при падінні ВНП на 20%, курс гривні впав в три рази?

После того,как из страны украли и вывезли все,что можно было украсть и вывезти,единственное,что оставалось ценным и достойным -это золотовалютные запасы государства.Долары покупались по любой цене (благо свой монетный двор и свободный от обязательств перед государством НБУ) и при курсе 21 закончилась бумага на которой печаталась гривна(если не ошибаюсь бумагу покупали в Англии).А валюты для закупки бумаги уже никто не давал.Попытки наладить производство чего-то похожего на бумагу для печатания гривны в Житомире не увенчались успехом.Поэтому и курс несколько стабилизировался.
Поэтому, при первом же получении транша из-за рубежа бумага для печатания гривны будет куплена ,станок включат и алга.
И какой может быть ажиотажный спрос на долары у нищего населения как и необходимость для безвизового посещения Ницы с Люксимбургом.

Навигация

[0] Главная страница сообщений

[#] Следующая страница