Принцип полёта летающей тарелки
подвашник:
Без святотатства, без путаницы понятий, без уклонения от стандартов понимания,
в принипе полета тарелки не разобраться.
Наша дребаная АН, только и что описать чужие идеи (молодого спеца, лаборанта , или технички )
и торжественно присвоить их себе, и сверху списка поставить какого нибуть темнилу-светилу.Большинство научного потенциала мозгов уходит на правильные описания, приписания и прочую чернуху, источник идеи , так вообще
последний человек. Недаром с нашего государства так активно бегут соображающие мозги. И правильно делают.
В Сорбонне, студента учат в основном сообраажать и создавать теории и прочую научный продукт.
А у нас требуют, эти , ну как его , глубокие знания , чтоб прохфэссор ощущал чуйство гдубокого удовлетворения. Во блин.
Пути Господни не повторимы.
командор:
Речь как раз и идет о том,при отсутствии базовых знаний построить продукт качества ,соответствующего современному уровню развития техники невозможно.
В стране имеющей авиастроительную отрасль невозможно построить не только спортивный планер,но даже учебный.
Любую единицу летательной техники.
Летательная техника это сложно.
Но и автомобиль-это сложно.Лыжи для спуска с гор.Тоже сложно.
Тогда беговые.Сложно.
Что можно построить?На каком-то этапе кто-то сказал,нужна свежая мысль.И она пришла.
Но что-то конкурентно способное строят деды, получившие базовое образование.
Даже в Китае строят.
Бегут не от дедов.Бегут от зарплат не соответствующих и необеспечивающих.
Никому не придет в голову лечить зубы у альтернативщика и к тому же не имеющего представления о предмете.Но заплатившему за диплом.
Сорбонна это сложно.Но только гуманитарно.И свободное посещение лекций.И свободный выбор предметов.
Дочь училась в школе в Англии.Свободный выбор предметов.И начинаешь думать ,а где учить остальные предметы ,если учить их не обязательно.
Нормальному профессору нет необходимости тырить идеи у студента,лаборанта.Если только он не имеет хорошего базового образования.
Toris:
Цитата: командор от 16.01.2016, 23:44:02 pm
Что можно построить?На каком-то этапе кто-то сказал,нужна свежая мысль.И она пришла.
Но что-то конкурентно способное строят деды, получившие базовое образование.
Даже в Китае строят.
Бегут не от дедов.Бегут от зарплат не соответствующих и необеспечивающих.
Никому не придет в голову лечить зубы у альтернативщика и к тому же не имеющего представления о предмете.Но заплатившему за диплом.
+1
Одобряю альтернативщика, имеющего максимально возможное образование. :)
Toris:
(это - удалить)
Евгений:
Цитата: Toris от 13.01.2016, 19:23:51 pm
... я и сказал Торису, что разговор следует вести о создании вакуумной зоны толщиной в несколько ангстрем. Нє-нє, я тут трошки погуглив і взнав, що середня відстань між молекулами повітря при нормальних умовах десь в діапазоні 33-100 ангстрем, а середня швидкість молекул приблизно 460 м/сек. Вакуумна зона в кілька ангстрем - це ні про що.
Діючого прототипа я не мацав, а фінансувати дослідження без гарантії хоча б діючого прототипа - нема дурних. Мені важливіше гарантовано полетіти і я готовий фінансувати щось, що, в результаті невдачі експерименту, може бути використане в традиційній гарантованій авіації. Наприклад, двигун, котрий буде розкочегарювати надзвукові леза, може крутити звичайний гвинт. І т.п
.
Toris, розпочну з кінця. Звичайний гвинт це – анахронізм з часів Архімеда. Народне тлумачення слова анахронізм: «а на хрена оно нам надо»? В основі його роботи закладено той саме аеродинамічний профіль. За сто років силами сотень тисяч спеціалістів авіація відпрацювала свої технології до таких тонкощів, що навряд чи Вам вдасться щось вдосконалити. Особливо турбореактивні двигуни, секрети яких буде охороняти будь який виробник. Суттєвий прорив в техніці можливий лише за умови використання якихось альтернативних технологій. Безумовно, можливо схрестити вужа з їжаком, проте з цього вийде за анекдотом - 100 метрів кольучого дроту. Наприклад Вершок намагається використати мій вакуумний екран в своєму літаку. Якусь модель, здається, намагаються побудувати в НАУ. Проте все це «тлен и суета». Навіть якщо за створення літаючої тарілки візьметься НАСА, то вважаю що у них на це піде щонайменше 10 - 15 років. Для початку навіть досвідченим і віруючим умам НАСА необхідно з малечі роз’ясняти, що енергією володіє не матерія, а фізичний вакуум –ТВЕРДЬ, бо ж вони як і тут на форумі запитають: «Який зв'язок між Богом і фізикою»?
Для початку необхідно створити більш простий пристрій, на якому можна дослідити властивості «фізичного вакууму». Тут дійсно міститься незбагнена тайна. Я особисто намагався створити «універсальний магніт», як набагато більш простий виріб на кшталт кришталевого черепу У своїй минулій відповіді я говорив, що Ви правильно хочете використовувати вакуум. Але Ви вважаєте, що при цьому виникає максимальна сила, яка не перевищує 1 кГ/см2 (може мені здалося?). Це навіювання традиційної теорії і кавітаційний «міхурець» це однозначно доводить. Ви добре вивчали аеродинаміку і намагаєтеся створити вакуум традиційними заходами. Але мабуть забули, деякі принципи гідродинаміки. Авіація використовує ламінарний потік і намагається уникнути з’явлення турбулентності. Чому? Основна причина – збільшення аеродинамічного опору, який виникає над крилом в бірюзовій зоні. Ця сила посилює силу опору, яка виникає на лобовій і нижній поверхнях крила. Збільшення піднімальної сили супроводжується таким збільшенням аеродинамічного опору, що політ крила стає нерентабельним. Навіть якщо Ви використаєте якісь леза спереду, то рентабельність від цього не підвищиться, оскілки опір в основному збільшується на задній поверхні аеродинамічного профілю. Там можуть виникати такі сили, які аеродинаміка не може навіть розрахувати. Тож постає задача, як створити вакуум без турбулентності – без збільшення аеродинамічного опору. Ми не даремно розглядали торпеду Шквал. Необхідно:
1. Створити вакуумну зону на лобовій поверхні, як це намагалися створити на Шквалі.
2. Традиційний спосіб створення вакуумної зони є занадто енерговитратним і торпеда це доводить. Я запропонував використовувати для створення вакуумної зони пє'зокристалічний ефект. Це на декілька порядків зменшить енергетичні витрати, ба навіть зведе їх нанівець.
3. Меч-риба доводить, що утворення розрідженої зони на лобовій поверхні можливе. Риба досягає такої швидкості і ефективності, про яку сучасна техніка може лише мріяти. І при цьому перед рибою ніхто і ніяких вакуумних утворень не спостерігає. Якби риба створювала вакуумну зону товщиною в 1 міліметр (як про це мрієте Ви), то це називалося б кавітацією. Але живий організм і кавітація це несумісні речі. Кавітація миттєво знищить не лише очі риби, а і шкіру і зябри риби. Кавітація здатна розірвати в молекулярний пил навіть метал, як то вона розриває автомобільне скло (про що йшлося в одній із статей). Кавітація також не припустима. На лобовій поверхні апарату необхідно створити не просто турбулентність і не просто кавітацію і не просто вакуум, а смерч – суцільний вихор без розриву водного або повітряного простору. Але! Смерч має бути низько швидкісним. І я в такому випадку кажу: смерч без вітру.
4. Що таке відсутність розриву простору? Це стан, в якому між молекулами повітря, або води ще діє міжмолекулярна взаємодія. І тут ми переходимо до молекулярної фізики, яка в сучасній аеродинаміці не розглядається взагалі.
Цитировать
Розгребусь трохи з роботою і ще попробую поальтернативити у цьому напрямку. Спробую пошурупати не на макро-, а на мікрорівні…
Гадаю що Ви нічого не знайдете, тому що сучасна аеродинаміка розглядає повітря на рівні «елементарних частинок» (не плутати з терміном елементарних часток, які розглядає ядерна фізика). Згідно Ландау «елементарні частинки» хоч і дуже малі, але містять в собі НЕОБМЕЖЕНО велику кількість молекул. В теорії піднімальної сили не розглядають можливість зміни міжмолекулярної відстані між молекулами в «елементарних частинках». Перш ніж приступати до створення чогось нового необхідно із теорії відкинути те, що в природі не існує – «елементарні частинки». Мені на форумі кажуть про специфічні, утаємничені особливості за якими щільність рідини в потоці то незмінна, а то починає змінюватися і забувають про одну фундаментальну обставину. Щільність рідини змінюється на молекулярному рівні, а не на рівні «елементарних частинок», які розглядає аеродинаміка. Вона розглядає «елементарну частинку із безлічі молекул». А потім розказує про зміну щільності на молекулярному рівні. Тож спершу аеродинаміка має вирішити, що вона розглядає одну молекулу, чи якусь тверду кульку із необмежено великої кількості молекул? Із всіх сучасних наук про рух матерії, здається, лише газова динаміка розглядає процеси на молекулярному рівні. Проте її не турбує прискорення, з яким вібрують молекули. Вона підмінює вібрацію молекул терміном «температура». В свою чергу більш фундаментальна наука – ядерна фізика відкидає термін «температура». Тож Ви в своїх пошуках, виражаючись авіаційним терміном, увійдете в піке, із якого немає виходу навіть на теоретичному рівні.
Цитировать
…на мікрорівні щось говорити про прискорення макроскопічного молекулярного кордону вакуумного простору - некоректно. Треба якось звести швидкість міжмолекулярної взаємодії (швидкість звуку у повітрі), швидкість молекул і переміщення мас повітря на макрорівні в сторону вакууму...
З якої такої причини некоректно? Тільки на тій підставі, що цього не робить аеродинаміка? Саме тому із-за цього людству невідомий принцип польоту літаючої тарілки. Ви неуважно читали мою роботу про меч-рибу, де я ввожу термін швидкість перетікання повітря в вакуум і на підставі закону Бернуллі розраховую цю величину 402 м/сек. Проте це - перші мої розрахунки і про них можна сперечатися. Я розробив (для води) більш складну теорію ламінарного, турбулентного та кавітаційного змикання рідини за твердим тілом. На форумі запитав, чи слід її викласти? Висоцький в такому випадку співав: «А в ответ тишина…».
Навигация