Физика для летающей тарелки
Евгений:
Цитата: preacher от 25.07.2015, 09:04:43 am
Ось це мені подобається - продовжуйте..............
Так згодом ви дійдите до розуміння що існує лише одне джерело сили в сесвіті і це - Бог.
Якщо ви не розумієте різниці між подоланням тяжіння та антигравітацією, то де там фізика - це сама лише фантастика.
Фактично антигравітація з'являється при умові, коли атоми замість притягуватись один до одного, починають відштовхуватись. Тобто в природі антигравітація існувала завжди. Є кілька шляхів для отримання такого ефекту. І якщо цей принцип буде використаний для подолання тяжіння між великими тілами, то це і є антигравітація. Що тут незрозумілого?
Большой привет знатокам физики...........
Сподіваюсь, що Ви не богохульствуєте, коли говорите про Бога. Якщо так, то Ви не уважно читали Біблію. Сила тяжіння, про яку ми говоримо, не є силою Божою. Про неї написано (а я в своїх роботах наводив ці висловлювання), що Бог створив твердь так само, як створив Сонце, Місяць, Землю і зірки. Тобто, твердь є результатом творіння. То ж не слід ототожнювати властивості Бога і результати його діянь. Бог - більш тонка і складна сутність, ніж твердь. Ми не здатні впливати на рішення Творця, але він нам сказав, щоб ми користувались плодами його творіння. Тобто, фізика і гравітація знаходяться в межах нашої компетенції.
Ви цілковито правильно кажете, що антигравітація була завжди і не тільки на рівні молекулярної фізики . Нижня поверхня крила відштовхує повітря і створює, як Ви кажете "антигравітацію". Це очевидно (на перший погляд), тому я цей процес не розглядаю. З цим все більш меньш зрозуміло. Але безконтактне відштовхування має обмежений радіус дії (слабка взаїмодія), про що йдеться в статті "Гравітаційна аномалія, яку не помітив Єйнштейн". В той час, як гравітація має не обмежений в просторі радіус дії. Тож сила, що виникає на верхній поверхні крила, представляє для нас більший інтерес, оскільки вона здатна вступати у гравітаційну взаємодію не тільки з повітрям, але і з Сонцем і з Місяцем. Особливо, коли в космосі нема від чого відштовхуватися. Тому я розглядаю дію цієї сили на Місяці, де Вона заставляє рухатися скали (дивись статтю "Чому рухаються, а інколи і світяться камні"). Я пропоную не відштовхуватися від повітря, або газів реактивного двигуна, як Ви це пропонуєте разом з подвашником, а підтягуватися до Сонця, як це зробив Серл.
подвашник:
Модэрнизированный гений, это Евгений!
Евгений:
Цитата: Toris от 25.07.2015, 09:20:09 am
Ви чи інші антигравітаційники не продемонструєте діючий пристрій на фоні цього форуму - все так сумно, що аж безнадійно.
В двух первых статьях я описал собственные эксперименты. Особый интерес вызывает эксперимент описанный в первой статье. Маленькая модель обеспечила повышение КПД на 23 % и вступила в теоретическое противоречие не только с постулатами аэродинамики, но и с законом тяготения Ньютона.
подвашник:
.
Евгений:
Цитата: Суханов А.Н. от 25.07.2015, 10:52:23 am
.... Евгений совсем о другом говорит. Вы вот взяли, выдернули фразу, упрекнули, что её никто не принимает и значит уровень знаний не достаточный. Давайте так, я сейчас добавлю к этой тарелке газотурбинный двигатель, для начала разгона в горизонтальном положении, а вы скажите к какому врачу мне пойти, и в какой класс начальной средней школы. А я всего лишь, то же высказал своё видение на принцип полёта этого ЛА. Без газотурбинника, там никак не обойтись. Слишком малые начальные моменты сил. А вот подразогнаться, тогда может и начнёт работать остальное.
........ Вот поэтому и только, мы всё ещё летаем на пороховых бочках.
Ваши рассуждения взвешены и справедливы. Но в вашем высказывании я выделил синим цветом место, с которым не согласен. Фотографии эксперимента, приведенные в первой работе доказывают, что, для создания статической подъёмной силы над вакуумным экраном совсем не обязательно наличие толкающего эффекта. Под вакуумным экраном нет никакого движения воздуха, а модель уменьшила свой вес и приподнялась вверх. Изменение направления всасываемого потока относительно рабочей поверхности модели и вогнутая форма экрана создали эффект подтягивания в воздухе. Отталкивание, о котором говорят мои оппоненты, заменено силой гравитационного взаимодействия экрана со всасываемым потоком. Энергия всасываемого двигателем воздуха над экраном сопоставима с силой притяжения Земли. Но здесь работает воздух. Поэтому мы можем говорить, о существовании аэродинамических эффектов, которые не известны традиционной теории. В этот момент у меня возникло предположение о роли и свойствах физического вакуума. И я обратился к физическим процессам в космосе. Подъёмная и тянущая сила возникает при движении камней по Луне. Там нет воздуха и нет газотурбинного двигателя.
Навигация