Політ жука
Доброго дня шанувальникам форуму! Декілька місяців тому я виклав на форумі роботу під назвою «Фізика для літаючої тарілки, або квантова теорія гравітації» - величезна і мабуть нудна стаття, в якій тлумачився процес створення штучної гравітації. Реакція форумчан була різноманітною, але в цілому вони не виявили навіть бажання прочитати, про що в ній йдеться. Відбувалася суперечка за принципом «сам дурень». А на іншому авіаційному форумі заявили, що робота взагалі не має відношення до авіації. І дійсно до сучасної авіації не має, бо базується на інших принципах. Та й створити «тарілку» за принципом, який в ній описувався може лише великий колектив професіоналів з різних галузей науки.
І от минуло декілька місяців. Пару днів тому вночі випав перший сніг. Я виглянув у вікно і побачив цю автівку (мал. 1). Вона вразила настільки що я в чотири години ранку встав, вдягнувся, вийшов на вулицю і сфотографував. Остигаючий двигун машини утворив на капоті симетричний візерунок із трьох математичних знаків ×+×, окреслених рамкою. Фото свідчить про здатність повітря під капотом утворювати силові поля, хоча аеродинаміка стверджує, що повітря такою властивістю не володіє. Наука заперечує можливість гравітаційного тяжіння між молекулами. То ж що тут відбувається?
Під капотом остигаючий двигун утворює десять конвекційних зон (див. переріз автівки поряд, де зображено утворення чотирьох зон). Нагріте повітря, означене червоними лініями току, піднімається вгору. Теплі потоки в центрі, означені цифрою 1, зіштовхнуться з капотом і розійдуться в протилежні сторони. Цим вони утворять конічну зону, означену блакитним кольором. На бокових поверхнях автомобіля висхідні потоки охолоджуються і в точках 2 та 3 зіштовхнуться з потоками 1 і утворять такі ж конічні зони блакитного кольору. За рахунок конічної форми блакитних зон в них виникає розріджений стан повітря. В цих зонах працює той саме ефект, що в холодильнику – примусове зменшення щільності рідини до газоподібного стану. Але на цьому схожість закінчується. В холодильнику зниження температури досягають за рахунок збільшення швидкості потоку при одночасному його розширенні у форсунці. А під капотом все відбувається зовсім не так. В точці 1 працює тепле повітря, а в точках 2 та 3 – вже холодне. Тобто температура повітря в цих зонах суттєвого значення не має. Збільшення швидкості внаслідок зіткнення з капотом чи з зустрічним потоком в точках 2 та 3 є неможливим. Тобто охолодження виникає при зменшенні швидкості потоків. Неможливо однозначно говорити й про розширення потоків. В точці 1 потік розширюється в умовах зменшення швидкості. А в точках 2 та 3, потоки рухаються хоч і прискорено, але при цьому звужуються. Звідси витікає висновок: охолодження потоків виникає незалежно від їх швидкості і відбувається і при розширенні потоку, і при його звуженні. Формули термодинаміки тут не працюють. Процес характеризується величиною прискорення гравітаційної взаємодії G, про який вже відомо читачу із минулої роботи. Визначальним є фактор зменшення щільності потоку. А способів досягнути цього є багато. Важливим є результат – на поверхні капоту утворюється розріджена зона. В результаті капот охолоджується і не дає розтанути снігу незалежно від того тепле повітря обдуває капот чи холодне. Отже ми спостерігаємо процес, який розтлумачити на засадах термодинаміки неможливо.
Мал. 1. Коли метал під дією теплого повітря не нагрівається, а навіть охолоджується.
Крім сказаного виникає схожість ще з двома фізичними процесами:
- подібний до фото візерунок в магнітному полі утворюють металеві ошурки (рус. опилки);
- подібна конвекція магми відбувається в центрі планет і призводить до утворення магнітного поля.
Тобто авто демонструє утворення магнітного (читай гравітаційного) поля у повітрі. Магнітне поле відрізняється від гравітаційного розміром частинок, які його утворюють. В електриці за утворення магнітного поля відповідальним є начебто заряджений чимось електрон, а гравітаційне поле утворюють електрично нейтральні молекули. Тож цей випадок доводить, що так званий електричний заряд до утворення магнітного поля не має жодного відношення і що електрон не володіє електричним зарядом. Носієм енергії є міжмолекулярний ефір, закручений електроном чи молекулою. Потужність цього гравітаційного поля така, що на теплому капоті в місцях перегину силових ліній гравітаційного поля сніг не розтанув.
Магнітне поле утворюється навколо планет. Земля утворює двополюсне магнітне поле; Уран – чотирьох полюсне, Меркурій – восьми полюсне. Нагадаю магнітне поле Меркурія таке мале, що воно за розміром менше нашої Землі. Тобто зростання кількості полюсів збільшує потужність магнітного поля. Про це йшлося в попередній роботі. І от на машині ми спостерігаємо утворення десяти полюсного гравітаційного поля і при цьому вже суттєво змінюється температура. А якщо таких полюсів створити тисячу або й і більше?
І тут виникає наступна аналогія. Магнітне поле Венери є однополюсним і являє собою наукову тайну під назвою монополь – магніт з одним полюсом. Науковці його давно шукають і не можуть знайти. Проте в авіації гравітаційний монополь виникає над верхньою поверхнею крила і з 1903 року тягне (від терміну гравітаційне тяжіння) літак вгору. Спрощено задача постає таким чином: як створити літальний апарат з п’ятьма тисячами дуже маленьких «крил», але такими, щоб потужність кожного з них дорівнювала потужності одного авіаційного. Або більш наукова постановка цього питання: як створити багато полюсне за кількістю, але монопольне за якістю гравітаційне поле. Таке рішення надає жук, а реалізував його на практиці і описав в книзі «Мой мир».
https://avidreaders.ru/read-book/moy-mir1.html?p=71 –ентомолог В. С. Гребенников (далі скорочено В. С. Г.). Він за конструкцією крила якогось там жука розробив «гравилёт» (мал. 2), який з 1988 р. бентежить весь світ.
Мал. 2. Пробний зліт та більш якісне зображення платформи.
Надзвичайно обдарований різноманітними талантами, він створив і літав на цій платформі зі швидкістю, надзвукового літака. Кінець кінцем він розібрав свій винахід і забрав його тайну з собою в могилу. Причина та сама, за якою В. Шаубергер, побачивши жахи другої світової війни, не захотів розкрити людству тайну літаючої тарілки. Тож чому Ми маємо розібратися з цими винаходами. Я оптиміст по натурі, але мене лякає глобальне потепління. Мені воно вже не загрожуватиме. А от нашим дітям і онукам – напевно буде непереливки. Досить двох останніх свідоцтв – снід та ковід. А що буде далі невідомо. Отже оптимізм має супроводжуватися освоєнням екологічно чистих технологій. Але за цими технологіями ховаються інші небезпеки, про які говорить сам В. С. Г. Згадана книга здебільшого стосується природи і різноманітних комах. Це дуже цікаво і красиво. Але я за цю книгу взявся суто із за платформи. Все що людям про неї відомо починається зі сторінки 74. Слово «відомо» це – відносне поняття. В. С. Г побудував та літав на платформі, але він так і не визначився, що має справу з гравітацією і створив свою власну теорію ЭПС . Він попереджав, що більшість його дослідів шкідливі для здоров’я і це стало однією з причин утаємниченості щодо подальшої долі винаходу. Кінець кінцем він стверджував що у нього особисто погіршився зір. А медики стверджують, що він пішов з життя внаслідок невідомого опромінення організму.
Моя робота вказувала на ці небезпеки (на прикладі ковчегу Завіту). І суть цих небезпек наступна. Ми живемо в світі, де домінуючою є сила гравітаційного відштовхування. Сила гравітаційного тяжіння в нашому житті реалізується на молекулярному рівні, наприклад над верхньою поверхнею крила. Але ж людина не сидить безпосередньо на крилі. На наведеній світлині В. С. Г. стоїть в зоні потужного гравітаційного тяжіння, спрямованого вгору. Він сам стверджував, що ця сила нічим не екранується. Тобто не існує засобів, які здатні захистити від надмірної дії гравітації. Більш потужний, ніж в буденному житті прояв цієї сили в ядерній фізиці називають електромагнітною, слабкою та сильною взаємодією. Вона розбалансовує природнє співвідношення сил гравітаційного тяжіння та відштовхування в кожній клітині нашого організму на молекулярному і ядерному рівні.. Наслідки зрозумілі. Тож наведена конструкція небезпечна для здоров’я для того, хто стоїть в зоні потужної антигравітації.
Мал. 3. Спробу сучасних російських експериментаторів розібратися в цій проблемі та їх коментарі не коментую, особливо «шутку» про створення зброї. Просто подивіться. Хто читав мою статтю, той можливо зрозуміє що він тут бачить. Моя спроба обґрунтувати логічний зв'язок зайняла приблизно 140 сторінок тексту з 92 малюнками і на це пішло 20 років роздумів.
Розповіді В. С. Г. про політ (до мого глибокого задоволення) підтверджують висновки моєї роботи стосовно наступного.
Політ супроводжується пересуванням в часі у минуле. В. С. Г. вказує що за один політ він пересувався у часі на два тижні. При цьому змінювалися показники і механічного і електронного годинника. Коли він повертався з мандрівки час неодмінно повертався назад. Причина цього явища залишилася для нього невідомою, а я в роботі це явище описував, як властивість імплозії та експлозії.
Категорично не можна брати з собою із минулого будь які речі. Глибоко порядна людина він використовував політ лише з метою пересування в наукових цілях. Він намагався брати з собою комах.
Мал. 3. Прорізана дірка в пробірці. Аналогічне явище виникне, якщо випадково доторкнутися рукою до працюючого абразивного круга
.
Цитата:
«Опасения эти у меня вот от чего: взятые «там» насекомые из пробирок, коробок и других вместилищ… исчезают, большей частью, бесследно; один раз пробирку в кармане изломало в мелкие осколки, в другой раз в стекле получилась овальная дырка с коричневыми, как бы «хитиновыми» краями — вы видите ее на снимке (мал. 3); неоднократно я чувствовал сквозь ткань кармана подобие короткого не то жжения, не то электроудара — наверное, в момент «исчезновения» пленника. И лишь один раз обнаружил в пробирке взятое мною насекомое, но это был не взрослый ихневмоновый наездник с белыми колечками по усам, а его… куколка — то есть предшествующая стадия. Она была жива: тронешь — шевелит брюшком. К великому моему огорчению, через неделю она погибла и засохла». Підкреслене слово слід розуміти як
протилежне в буквальному сенсі слова. Можливо лялечку бог створив за законами домінуючого гравітаційного відштовхування (як людину) В той час як комаха створена за законом домінуючого гравітаційного тяжіння. Про це свідчить той факт, що у жуків відсутні легені. Вони всмоктують повітря всім тілом і роблять це безперервно. В біології перехід від однієї форми життя до іншої називають метаморфозою.
Цей опис підтверджує, що в процесі імплозії навколо літального апарату змінюється спін молекул. Молекули із минулого обертаються навколо власної осі в протилежному напрямку. При контакті з молекулами повітря нашої реальності на зміну домінуючому гравітаційному відштовхуванню приходить сила гравітаційного тяжіння. Молекули вступають в безпосередній механічний контакт. Обертаючись з різною швидкістю наче абразивний круг вони руйнують одна одну. На ядерному рівні цей процес називають анігіляцією, а на молекулярному рівні в гідродинаміці - кавітаційним руйнуванням.
Політ у минуле супроводжується ефектом «шапки невидимки» - літаючий об’єкт стає невидимим. Про все це йшлося в минулій роботі.
Крило жука, яке використовувалося для створення платформи – дивовижна річ, яка містить в собі таємниці з якими зіштовхнеться будь який винахідник. Але використовувати сили, які при цьому виникають необхідно дуже обережно. Не знаючи теоретичних засад гравітації приступати до створення подібних пристроїв небезпечно. Саме тому я до нудності ретельно описував всі технічні проблеми, які мені вдалося з’ясувати в попередній роботі. Але зовні (мал. 2) все виглядає дивовижно просто і одночасно таємничо. Просто настільки, що виникає бажання створити цей пристрій. Хто з читачів готовий взятися за подібну роботу? Сам я цього не подолаю. З першого разу може й не вийти, хоча маю впевненість відсотків на 80. Хто заможний, ініціативний і завзятий? Хто своїм розумом і руками робив літак? Про аеродинаміку не те щоб слід забути - вона теж потрібна; особливо технічне забезпечення керування польотом. Політ он і в Африці політ; платформу ж зробив БОТАНІК і ЛІТАВ!
І головне необхідно бути патріотом цієї країни. Ворог у нас не тільки зовнішній, який «шуткує» про зброю. На власному прикладі знаю, що із п’яти ще живих моїх однокласників двоє ворожо відносяться до незалежності України. Здав Крим не Порошенко і не Турчинов, а біглий головнокомандувач і тодішній його ставленик і зрадник - головнокомандувач ВМФ України та 73 % військовиків, які 23 роки розвалювали армію. Справа вагнерівців доводить, що зрадники й нині знаходяться при владі. Вони нікуди не поділися і отримують по сьогодні пенсії і зарплати від України. Тому викладати конструкцію в публічному просторі намірів не маю. Співпрацюватиме лише з тим, хто не пов’язаний догмами не тільки фізичними, але й історичними. І, можливо, її треба запатентувати.
Хто готовий профінансувати і організувати створення не платформи, а апарата разів в п’ять - десять більш складного, ніж зробив В.С. Гребенников і безпечного для здоров’я?